Відмінності між версіями «Крепак»
| (не показані 7 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | '''Крепа́к, -ка́''''', м. ''Крѣпостной. ''А сей Іван Золотаренко та був крепак. ''МВ. І. 37. | ||
| + | [[Категорія:Кр]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| + | |||
| + | КРІПАК 1, а, чол., іст. Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин. Бжозовський задумав другого дня з сільською поліцією половить своїх кріпаків і вернути додому (Нечуй-Левицький, II, 1956, 202); Між кріпаками ходила таємна чутка про жадану волю (Панас Мирний, III, 1954, 185); Колись поміщик феодал Потоцький даровими кріпаками вергав оці камінні брили (Іван Ле, Право.., 1957, 99). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 356.Коментарі (0) | ||
| + | КРІПАК 2, а, чол., розм., рідко. Міцний тютюн. Закурили дядькового кріпака (Андрій Головко, II, 1957, 30). | ||
| + | |||
| + | '''Толковый словарь украинского языка''' | ||
| + | |||
| + | КРІПАК | ||
| + | I -а, ч., іст. | ||
| + | Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин. | ||
| + | |||
| + | II -а, ч., розм., рідко. | ||
| + | Міцний тютюн. | ||
| + | |||
| + | '''Словник лемківскої говірки''' | ||
| + | |||
| + | кріпак | ||
| + | -пака, ч. Пр. | ||
| + | Кріпак; залежний від поміщика селянин. | ||
| + | |||
| + | '''The Free Dictionary''' | ||
| + | |||
| + | bondman (ˈbɒnd mən) also bondsman | ||
| + | |||
| + | n., pl. -men. | ||
| + | |||
| + | 1. a male slave. | ||
| + | |||
| + | 2. a man bound to service without wages. | ||
| + | |||
| + | 3. (in the Middle Ages) a villein or other partially free tenant. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:КРІ1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:КК2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ІИт3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дааа4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|6_zq0rD4kZA}} | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | |||
| + | Хто запровадив кріпосне право? Серед дослідників та істориків досі немає єдиного думки про те, коли ж з’явилося на Русі кріпосне право. Одні вчені вважають, що воло з’явилося ще в період розвитку Русі, близько XI століття. Інші дослідники схиляються до того, що кріпосне право на Русі з’явилося після піднесення міста Москви в XV столітті. | ||
| − | + | Хто запровадив кріпосне право в Україні? Офіційно кріпосне право на Україні було введено 21 квітня 1775 року імператрицею Катериною ІІ. Вона своїм указом закріпила юридично кріпосне право в Україні. Хоча «неофіційно» кріпацтво на українських землях існувало ще за часів Київської Русі. Селяни залежали від феодалів — працювали, платили податки і навіть частково належали йому. Богдан Хмельницький в середині XVII століття почав визвольну війну і практично повністю викорінив дане явище. Видавши в 1775 році указ, Катерина знову закріпила кріпацтво на українських землях. Всі селяни Харківської, Київської, Новгород-Сіверської, Чернігівської та інших губерній позбавлялися права переходу. Поміщик отримав право продавати кріпаків, обмінювати їх на майно, розлучити родичів. | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 19: | Рядок 61: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 15:03, 21 жовтня 2018
Крепа́к, -ка́, м. Крѣпостной. А сей Іван Золотаренко та був крепак. МВ. І. 37.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КРІПАК 1, а, чол., іст. Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин. Бжозовський задумав другого дня з сільською поліцією половить своїх кріпаків і вернути додому (Нечуй-Левицький, II, 1956, 202); Між кріпаками ходила таємна чутка про жадану волю (Панас Мирний, III, 1954, 185); Колись поміщик феодал Потоцький даровими кріпаками вергав оці камінні брили (Іван Ле, Право.., 1957, 99).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 356.Коментарі (0) КРІПАК 2, а, чол., розм., рідко. Міцний тютюн. Закурили дядькового кріпака (Андрій Головко, II, 1957, 30).
Толковый словарь украинского языка
КРІПАК I -а, ч., іст. Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин.
II -а, ч., розм., рідко. Міцний тютюн.
Словник лемківскої говірки
кріпак -пака, ч. Пр. Кріпак; залежний від поміщика селянин.
The Free Dictionary
bondman (ˈbɒnd mən) also bondsman
n., pl. -men.
1. a male slave.
2. a man bound to service without wages.
3. (in the Middle Ages) a villein or other partially free tenant.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Хто запровадив кріпосне право? Серед дослідників та істориків досі немає єдиного думки про те, коли ж з’явилося на Русі кріпосне право. Одні вчені вважають, що воло з’явилося ще в період розвитку Русі, близько XI століття. Інші дослідники схиляються до того, що кріпосне право на Русі з’явилося після піднесення міста Москви в XV столітті.
Хто запровадив кріпосне право в Україні? Офіційно кріпосне право на Україні було введено 21 квітня 1775 року імператрицею Катериною ІІ. Вона своїм указом закріпила юридично кріпосне право в Україні. Хоча «неофіційно» кріпацтво на українських землях існувало ще за часів Київської Русі. Селяни залежали від феодалів — працювали, платили податки і навіть частково належали йому. Богдан Хмельницький в середині XVII століття почав визвольну війну і практично повністю викорінив дане явище. Видавши в 1775 році указ, Катерина знову закріпила кріпацтво на українських землях. Всі селяни Харківської, Київської, Новгород-Сіверської, Чернігівської та інших губерній позбавлялися права переходу. Поміщик отримав право продавати кріпаків, обмінювати їх на майно, розлучити родичів.
