Відмінності між версіями «Жвавість»
(Створена сторінка: '''Жвавість, -вости, '''''ж. ''Живость. ''Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритно...) |
(→Медіа) |
||
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Жвавість, -вости, '''''ж. ''Живость. ''Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса. ''Левиц. І. 353. ''Вилучили всю жвавість з дитини. ''Св. Л. 159. | '''Жвавість, -вости, '''''ж. ''Живость. ''Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса. ''Левиц. І. 353. ''Вилучили всю жвавість з дитини. ''Св. Л. 159. | ||
[[Категорія:Жв]] | [[Категорія:Жв]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ЖВА́ВІСТЬ, вості, жін. Властивість за значенням жвавий. | ||
| + | ЖВА́ВИЙ, а, е. | ||
| + | 1. Повний життєвої сили, енергії, з швидкими, легкими рухами; рухливий. Жвавий, як рибка в річці (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 299); А надто той рибалонька, жвавий, кучерявий, Мліс, в'яне, як зостріне Ганнусю чорняву (Тарас Шевченко, I, 1951, 165); На узгір'ї паслась коза з двома жвавими козенятами (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 74); * Образно. З-за верхів далеких гір вискочили круглі хмари, білі, як срібло, жваві, ворушливі, мов живе срібло (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389); | ||
| + | // Який часто змінює свій вираз (про очі, обличчя). Жваві карі очі його так і замиготіли, як живе срібло (Нечуй-Левицький, III, 1956, 329); Його жваве, рухливе обличчя виражало подив і навіть іронію (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 162). | ||
| + | 2. перен. Який виконується, відбувається енергійно, у пришвидшеному темпі. Вітер доносив звідти уривки жвавої коломийки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 188); Зав'язалась жвава, цікава розмова (Олесь Донченко, VI, 1957, 635); З самого ранку в магазинах почалася жвава торгівля (Радянська Україна, 3.III 1949, 2); | ||
| + | // Який інтенсивно проявляється. Гості проявляли жвавий інтерес до творчості українських радянських письменників (Літературна газета, 30.VI 1949, 2); Люда бачила, що її думка знайшла жвавий відгук у комсомольців (Олесь Донченко, I, 1956, 509). | ||
| + | |||
| + | Вона сама здивувалась, де це взялася в неї жвавість та проворність (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 66); Орловським рисакам властива висока жвавість і витривалість (Конярство, 1957, 48); Сусідки-молодиці, скупчившись над хворою, про щось з жвавістю сперечалися (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 229); * Образно. Жвавість маленьких ручаїв уділялась і потокові, і тоді він шумів і виливався з берегів (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 83). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Люди.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 22316631-stock-illustration-an-energetic-cheerleader.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:03144947 3198857 large.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ZRRrkyiYJ8o.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|c4ve5KTI2pY}} {{#ev:youtube|JqjT7Obu4AQ}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/zhvavistj | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 20:15, 5 грудня 2016
Жвавість, -вости, ж. Живость. Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса. Левиц. І. 353. Вилучили всю жвавість з дитини. Св. Л. 159.
Зміст
Сучасні словники
ЖВА́ВІСТЬ, вості, жін. Властивість за значенням жвавий. ЖВА́ВИЙ, а, е. 1. Повний життєвої сили, енергії, з швидкими, легкими рухами; рухливий. Жвавий, як рибка в річці (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 299); А надто той рибалонька, жвавий, кучерявий, Мліс, в'яне, як зостріне Ганнусю чорняву (Тарас Шевченко, I, 1951, 165); На узгір'ї паслась коза з двома жвавими козенятами (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 74); * Образно. З-за верхів далеких гір вискочили круглі хмари, білі, як срібло, жваві, ворушливі, мов живе срібло (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389); // Який часто змінює свій вираз (про очі, обличчя). Жваві карі очі його так і замиготіли, як живе срібло (Нечуй-Левицький, III, 1956, 329); Його жваве, рухливе обличчя виражало подив і навіть іронію (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 162). 2. перен. Який виконується, відбувається енергійно, у пришвидшеному темпі. Вітер доносив звідти уривки жвавої коломийки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 188); Зав'язалась жвава, цікава розмова (Олесь Донченко, VI, 1957, 635); З самого ранку в магазинах почалася жвава торгівля (Радянська Україна, 3.III 1949, 2); // Який інтенсивно проявляється. Гості проявляли жвавий інтерес до творчості українських радянських письменників (Літературна газета, 30.VI 1949, 2); Люда бачила, що її думка знайшла жвавий відгук у комсомольців (Олесь Донченко, I, 1956, 509).
Вона сама здивувалась, де це взялася в неї жвавість та проворність (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 66); Орловським рисакам властива висока жвавість і витривалість (Конярство, 1957, 48); Сусідки-молодиці, скупчившись над хворою, про щось з жвавістю сперечалися (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 229); * Образно. Жвавість маленьких ручаїв уділялась і потокові, і тоді він шумів і виливався з берегів (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 83).
Ілюстрації
|
|
|
|
