Відмінності між версіями «Жалісливо»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Жалісливо, жалісно, '''''нар. ''1) Сострадательно, сердобольно. 2) Жалобно, грустно. ''Сидить г...)
 
(Ілюстрації)
 
(не показані 8 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Жалісливо, жалісно, '''''нар. ''1) Сострадательно, сердобольно. 2) Жалобно, грустно. ''Сидить голубка, жалосно гуде. ''Чуб. V. 310. Ум. '''Жалісненько. '''(Зозуленька) ''жалісненько закувала. ''Чуб. V. 756.  
 
'''Жалісливо, жалісно, '''''нар. ''1) Сострадательно, сердобольно. 2) Жалобно, грустно. ''Сидить голубка, жалосно гуде. ''Чуб. V. 310. Ум. '''Жалісненько. '''(Зозуленька) ''жалісненько закувала. ''Чуб. V. 756.  
 
[[Категорія:Жа]]
 
[[Категорія:Жа]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
ЖА́ЛІСЛИВО. Присл. до жа́лісливий, — Як ти себе почуваєш? — жалісливо питаю я в неї (Мирний, IV, 1955, 347); Вони [пташки] перегукуються, збираючись у далекі краї, та пищать жалісливо, бо їм сумно покидати рідні місця
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жалісливо11111.jpg]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B-Li-Dzheffris-Velikobritaniya-Kategoriya-Portret-1-oe-mesto-625x625.jpg|140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 45139259-stock-photo-gray-sad-baby-girl-distraught.jpg|140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
{{#ev:youtube|nHbSn9fl_6U}}
 +
 +
==Див. також==
 +
1. Схильний до жалості, співчуття; співчутливий. — Я вдався жалісливий до всякої тварі (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 154); Якийсь жалісливий шахтар укрив сердешну своєю свитою (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 164); — Добрий він був, жалісливий (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 237); — Батько мій дуже жалісливий на людське горе (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 59);
 +
//  Який виражає жаль, співчуття. То була хвилина, коли і Христі серце обізвалося. Щирий і жалісливий голос Хведорів уразив його (Панас Мирний, III, 1954, 46); Його дратувало кожне жалісливе слово бідної Домни (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 117).
 +
 +
2. Сповнений суму, горя або співчуття. — То ти легковажиш мої слова, сину? — спитала [мати] і глянула на мене з жалісливим докором (Ольга Кобилянська, III, 1956, 32); Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом
 +
[http://sum.in.ua/s/zhalislyvyj]
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 +
1. [https://www.youtube.com/results?search_query=%D0%B6%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE]
 +
 +
2. [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B6%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Поточна версія на 15:51, 20 листопада 2018

Жалісливо, жалісно, нар. 1) Сострадательно, сердобольно. 2) Жалобно, грустно. Сидить голубка, жалосно гуде. Чуб. V. 310. Ум. Жалісненько. (Зозуленька) жалісненько закувала. Чуб. V. 756.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЖА́ЛІСЛИВО. Присл. до жа́лісливий, — Як ти себе почуваєш? — жалісливо питаю я в неї (Мирний, IV, 1955, 347); Вони [пташки] перегукуються, збираючись у далекі краї, та пищать жалісливо, бо їм сумно покидати рідні місця

Ілюстрації

Жалісливо11111.jpg B-Li-Dzheffris-Velikobritaniya-Kategoriya-Portret-1-oe-mesto-625x625.jpg Depositphotos 45139259-stock-photo-gray-sad-baby-girl-distraught.jpg

Медіа

Див. також

1. Схильний до жалості, співчуття; співчутливий. — Я вдався жалісливий до всякої тварі (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 154); Якийсь жалісливий шахтар укрив сердешну своєю свитою (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 164); — Добрий він був, жалісливий (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 237); — Батько мій дуже жалісливий на людське горе (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 59); // Який виражає жаль, співчуття. То була хвилина, коли і Христі серце обізвалося. Щирий і жалісливий голос Хведорів уразив його (Панас Мирний, III, 1954, 46); Його дратувало кожне жалісливе слово бідної Домни (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 117).

2. Сповнений суму, горя або співчуття. — То ти легковажиш мої слова, сину? — спитала [мати] і глянула на мене з жалісливим докором (Ольга Кобилянська, III, 1956, 32); Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом [1]

Джерела та література

Зовнішні посилання

1. [2]

2. [3]