Відмінності між версіями «Жалісливий»
(Створена сторінка: '''Жалісливий и жалісний, -а, -е. '''1) Сострадательный, сердобольный. ''Матусенька жаліслива д...) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Жалісливий и жалісний, -а, -е. '''1) Сострадательный, сердобольный. ''Матусенька жаліслива добре пестувала мене. ''Кв. 159. ''Оком жалісним на них дивитись стали. ''К. Псалт. 247. 2) Жалобный, грустный. ''Жалісливі пісні. ''КС. 1882. X. 185. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) ''діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть. ''Чуб. ІІІ. 374. | '''Жалісливий и жалісний, -а, -е. '''1) Сострадательный, сердобольный. ''Матусенька жаліслива добре пестувала мене. ''Кв. 159. ''Оком жалісним на них дивитись стали. ''К. Псалт. 247. 2) Жалобный, грустный. ''Жалісливі пісні. ''КС. 1882. X. 185. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) ''діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть. ''Чуб. ІІІ. 374. | ||
| − | [[Категорія: | + | Академічний тлумачний словник: |
| + | ЖА́ЛІСЛИВИЙ, а, е. | ||
| + | 1. Схильний до жалості, співчуття; співчутливий. — Я вдався жалісливий до всякої тварі (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 154); Якийсь жалісливий шахтар укрив сердешну своєю свитою (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 164); — Добрий він був, жалісливий (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 237); — Батько мій дуже жалісливий на людське горе (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 59); | ||
| + | // Який виражає жаль, співчуття. То була хвилина, коли і Христі серце обізвалося. Щирий і жалісливий голос Хведорів уразив його (Панас Мирний, III, 1954, 46); Його дратувало кожне жалісливе слово бідної Домни (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 117). | ||
| + | 2. Сповнений суму, горя або співчуття. — То ти легковажиш мої слова, сину? — спитала [мати] і глянула на мене з жалісливим докором (Ольга Кобилянська, III, 1956, 32); Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом (Панас Мирний, III, 1954, 241). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 504. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA | ||
| + | http://go.mail.ru/redir?via_page=1&type=sr&redir=eJzLKCkpKLbS1y8q1UtJLcgvziwpyMgvyS_WS87P1TeysDQwNzA21i8uyU_O1gXL6CblV-qm5iYVJSanFusm6qZnFuXoZZTk5jAwGJoaGhpZGFtYmDF8cEzNVlSZoFrqUq-dy6C6FQBGvSI- | ||
| + | http://img0.liveinternet.ru/images/attach/c/2/82/788/82788296_5084_10.jpg | ||
| + | http://fotohomka.ru/images/Dec/16/e0466fc21fe956caad80de5df634f573/mini_1.jpg | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 15:43, 21 листопада 2017
Жалісливий и жалісний, -а, -е. 1) Сострадательный, сердобольный. Матусенька жаліслива добре пестувала мене. Кв. 159. Оком жалісним на них дивитись стали. К. Псалт. 247. 2) Жалобный, грустный. Жалісливі пісні. КС. 1882. X. 185. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть. Чуб. ІІІ. 374. Академічний тлумачний словник: ЖА́ЛІСЛИВИЙ, а, е. 1. Схильний до жалості, співчуття; співчутливий. — Я вдався жалісливий до всякої тварі (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 154); Якийсь жалісливий шахтар укрив сердешну своєю свитою (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 164); — Добрий він був, жалісливий (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 237); — Батько мій дуже жалісливий на людське горе (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 59); // Який виражає жаль, співчуття. То була хвилина, коли і Христі серце обізвалося. Щирий і жалісливий голос Хведорів уразив його (Панас Мирний, III, 1954, 46); Його дратувало кожне жалісливе слово бідної Домни (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 117). 2. Сповнений суму, горя або співчуття. — То ти легковажиш мої слова, сину? — спитала [мати] і глянула на мене з жалісливим докором (Ольга Кобилянська, III, 1956, 32); Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом (Панас Мирний, III, 1954, 241). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 504.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
