Відмінності між версіями «Сайдак»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 6 проміжних версій 4 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Сайдак, -ка, '''''м. ''1) = '''Сагайдак. '''''Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. ''Макс. ''Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. ''К. Іов. 89. 2) Годъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23.  
 
'''Сайдак, -ка, '''''м. ''1) = '''Сагайдак. '''''Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. ''Макс. ''Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. ''К. Іов. 89. 2) Годъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23.  
 
[[Категорія:Са]]
 
[[Категорія:Са]]
−
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 
−
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
 
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
−
Сайдак (також сагайдак, садака, саадак, сагадак, согодак) - набір кінного озброєння лучника. Складався з лука в налучьях і стріл в сагайдаку (інакше в тулі), а також чохла для сагайдака (тохтуі або тахтуі). Був поширений у тюркских народів, монголів, а також в Росії до XVII століття.
+
===[http://sum.in.ua/s/saghajdak  Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
САГАЙДА́К, а, чол.
  
−
Сайдаком також назвали тільки чехол для лука (налуч, налучник).
+
1. Шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл. З черепів убитих вони [скіфи] робили чаші для вина, а здерту шкіру вживали на виготовлення сагайдаків (Історія СРСР, I, 1956, 15); До пояса [воїна] були прив'язані меч і дерев'яний сагайдак, оздоблений бронзовою бляхою (Наука і життя, 7, 1968, 32); Схопився [цар] з місця, взяв свій лук і сагайдак зо стрілами (Іван Франко, IV, 1950, 141); З ранніх літ бродив Віктор по городах і гайках з луком і сагайдаком, усе мітив попасти стрілою в чорну ворону (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 86).
  
−
Сайдаки часто вкрашались. У Палаті З
+
2. рідко. Те саме, що лук. Летіла [дівчина], як стріла, пущена з туго натягнутого сагайдака (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 29).
−
брої зберігається шкіряний Сайдак царя Олексія Михайловича, прикрашений шиттям срібними та золотими нитками. Під сайдаком міг носитися підсайдачний ніж.
+
  
−
Аналогом сайдака був скіфський горит.
+
3. рідко. Чохол для рушниці, музичного інструмента тощо. — Я відв'язав від облавка і витяг із сагайдака дубельтівку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 434).
 +
 
 +
* Називний: сайда́к сайдаки́
 +
* Родовий: сайдака́ сайдакі́в
 +
* Давальний: сайдако́ві, сайдаку́ сайдака́м
 +
* Знахідний: сайда́к сайдаки́
 +
* Орудний: сайдако́м сайдака́ми
 +
* Місцевий: сайдаку́ сайдака́х
 +
* Кличний: сайдаку́ сайдаки́
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
  
−
[[Файл:Saydak221117.jpg|міні|Сайдак царя Олексія Михайловича(Москва, 1673)]]
 
  
−
[[Файл:Saydak221117(2).jpg|міні]]
+
[[Зображення:Сайдак.png|x240px]]        [[Зображення:Сайдак1.jpg|x140px]]          [[Зображення:Сайдак2.jpg|x240px]]
 +
 
 +
==Цікаві факти==
 +
Сагайдак або сайдак - назва повного набору для лучника - лук разом зі шкіряною сумкою або деревяним футляром зі стрілами, пізніше просто футляр для стріл, колчан. Були розповсюджені у тюркських народів, монголів, а також на території колишньої Русі до XVII століття.
 +
 
 +
Слово походить від тюрк. sadaq "сагайдак", монг. sagadag "лук разом зі стрілами", "сагайдак". Питомо руське слово тула за походженням повязане з "тулити".
 +
 
 +
Зрідка сагайдаком могли називати й лук, чохол для рушниці, музичного інструмента тощо.
 +
 
 +
Від слова сагайдак походять прізвища Сагайдак, Сагайдачний.
 +
 
 +
==Див.також==
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BA Сайдак ]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 13:46, 9 листопада 2021

Сайдак, -ка, м. 1) = Сагайдак. Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. Макс. Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. К. Іов. 89. 2) Годъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

САГАЙДА́К, а, чол.

1. Шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл. З черепів убитих вони [скіфи] робили чаші для вина, а здерту шкіру вживали на виготовлення сагайдаків (Історія СРСР, I, 1956, 15); До пояса [воїна] були прив'язані меч і дерев'яний сагайдак, оздоблений бронзовою бляхою (Наука і життя, 7, 1968, 32); Схопився [цар] з місця, взяв свій лук і сагайдак зо стрілами (Іван Франко, IV, 1950, 141); З ранніх літ бродив Віктор по городах і гайках з луком і сагайдаком, усе мітив попасти стрілою в чорну ворону (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 86).

2. рідко. Те саме, що лук. Летіла [дівчина], як стріла, пущена з туго натягнутого сагайдака (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 29).

3. рідко. Чохол для рушниці, музичного інструмента тощо. — Я відв'язав від облавка і витяг із сагайдака дубельтівку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 434).

  • Називний: сайда́к сайдаки́
  • Родовий: сайдака́ сайдакі́в
  • Давальний: сайдако́ві, сайдаку́ сайдака́м
  • Знахідний: сайда́к сайдаки́
  • Орудний: сайдако́м сайдака́ми
  • Місцевий: сайдаку́ сайдака́х
  • Кличний: сайдаку́ сайдаки́

Ілюстрації

Сайдак.png        Сайдак1.jpg           Сайдак2.jpg

Цікаві факти

Сагайдак або сайдак - назва повного набору для лучника - лук разом зі шкіряною сумкою або деревяним футляром зі стрілами, пізніше просто футляр для стріл, колчан. Були розповсюджені у тюркських народів, монголів, а також на території колишньої Русі до XVII століття.

Слово походить від тюрк. sadaq "сагайдак", монг. sagadag "лук разом зі стрілами", "сагайдак". Питомо руське слово тула за походженням повязане з "тулити".

Зрідка сагайдаком могли називати й лук, чохол для рушниці, музичного інструмента тощо.

Від слова сагайдак походять прізвища Сагайдак, Сагайдачний.

Див.також

Сайдак

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Сайдак&oldid=332214