Відмінності між версіями «Жадота»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Жадота, -ти, '''''ж. ''= '''Жадоба. ''' Категорія:Жа)
 
 
(не показані 9 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Жадота, -ти, '''''ж. ''= '''Жадоба. '''
 
'''Жадота, -ти, '''''ж. ''= '''Жадоба. '''
 
[[Категорія:Жа]]
 
[[Категорія:Жа]]
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
ЖАДО́БА, и, жін.
 +
 +
1. чого, до чого і з інфін. Велике бажання чогось, прагнення до чого-небудь. В серці бідного молдувана надія боролась з жадобою дикої помсти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215); Лікар Семен Трохимович Мироненко.. зберіг юнацьку жадобу до життя, пристрасну любов до людей, праці, природи (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 14); Сп'янілі від жадоби руйнувати, кинулися майстри до майстерень Павла й Остапа (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 121);
 +
//  Великий інтерес до чогось; зацікавлення, захоплення чим-небудь. Він з жадобою почав переглядати телеграми в газетах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 49); Демидів був допитливим, розумним юнаком, визначався невгасимою жадобою до книг (Жовтень, 2, 1956, 87); Професія журналіста — важка. Потрібні і здібність, і широкі знання, і вічна жадоба розкривати невичерпне багатство слова (Радянська Україна, 5.V 1957, 1).
 +
 +
2. Велике бажання їсти, пити. В спасівські жароти, після довгої путі, не наситиш жадоби, допавшись до холодної криниці (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Сьорбаю я його [чай] з такою жадобою, що аж відляски по хаті розходяться (Панас Мирний, IV, 1955, 356); Дід подав онукові меду на дерев'яній мисці, відрізав йому кусень хліба — і хлопець почав їсти з жадобою (Осип Маковей, Вибр., 1956, 412);
 +
//  Про звірячу ненаситність, ненажерливість. — Я бачу звірів.. В очах у них вогонь, а на зубах кров... людська, червона... А есерці мають вовчу жадобу... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 177).
 +
 +
3. Пристрасне прагнення до збагачення, наживи. Алчна душа в князя Оскола, не може він задовольнити своєї жадоби, насипає скотниці, збирає землі, перетесує ліси (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 36).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прагнення1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прагнення2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прагнення3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|ybD29SUYQ9w}}
 +
{{#ev:youtube|U6rUJXzkXhk}}
 +
 +
==Див. також==
 +
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14754-zhadota.html
 +
 +
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0
 +
 +
==Джерела та література==
 +
http://sum.in.ua/s/zhadoba
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 15:49, 20 листопада 2018

Жадота, -ти, ж. = Жадоба.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЖАДО́БА, и, жін.

1. чого, до чого і з інфін. Велике бажання чогось, прагнення до чого-небудь. В серці бідного молдувана надія боролась з жадобою дикої помсти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215); Лікар Семен Трохимович Мироненко.. зберіг юнацьку жадобу до життя, пристрасну любов до людей, праці, природи (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 14); Сп'янілі від жадоби руйнувати, кинулися майстри до майстерень Павла й Остапа (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 121); // Великий інтерес до чогось; зацікавлення, захоплення чим-небудь. Він з жадобою почав переглядати телеграми в газетах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 49); Демидів був допитливим, розумним юнаком, визначався невгасимою жадобою до книг (Жовтень, 2, 1956, 87); Професія журналіста — важка. Потрібні і здібність, і широкі знання, і вічна жадоба розкривати невичерпне багатство слова (Радянська Україна, 5.V 1957, 1).

2. Велике бажання їсти, пити. В спасівські жароти, після довгої путі, не наситиш жадоби, допавшись до холодної криниці (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Сьорбаю я його [чай] з такою жадобою, що аж відляски по хаті розходяться (Панас Мирний, IV, 1955, 356); Дід подав онукові меду на дерев'яній мисці, відрізав йому кусень хліба — і хлопець почав їсти з жадобою (Осип Маковей, Вибр., 1956, 412); // Про звірячу ненаситність, ненажерливість. — Я бачу звірів.. В очах у них вогонь, а на зубах кров... людська, червона... А есерці мають вовчу жадобу... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 177).

3. Пристрасне прагнення до збагачення, наживи. Алчна душа в князя Оскола, не може він задовольнити своєї жадоби, насипає скотниці, збирає землі, перетесує ліси (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 36).

Ілюстрації

Прагнення1.jpg Прагнення2.jpg Прагнення3.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14754-zhadota.html

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B6%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/zhadoba

Зовнішні посилання