Відмінності між версіями «Охайний»
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Clothes-hangers-221117.jpg|x140px]] |
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Objects-221117.jpg|x140px]] | |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
− | + | ||
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 820. | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 01:29, 22 листопада 2017
Охайний, -а, -е. 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 439. 2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла. Мет. 229.
Сучасні словники
1. Старанно, чисто і дбайливо одягнений. В тугому комірці, з тяжким портфелем, Охайний, чепурний і мовчазний, Він [М. Коцюбинський] перебув тут вік свій нелегкий Над статистичним ділом невеселим (Максим Рильський, II, 1960, 88); Разуме прибув з відпустки. Посвіжілий, охайний, штани напрасовані, комірець накрохмалений (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 39); // Який любить чистоту; чистий, чепурний. Конюх — дід Зінько — охайний воду з присвистом дав (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 101); // Нічим не забруднений; чистий. На хлопчикові піонерський шовковий галстук, охайна сорочка, карту зик, полотняні штанці, — все мокре, як хлющ (Юрій Яновський, I, 1958, 602); — То це у вас на камбузі, товаришу Біленький, зберігається такий охайний посуд? — запитав він, указуючи на чайник (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 53).
2. Чисто, старанно прибраний (про приміщення і т. ін.). Осінніми вечорами вона рано світила світло.. і, сидячи у своїй охайній хатинці, часто поглядала на двері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); Він.. повісив шинель на цвях і сів на стільчик, з насолодою прислухаючись до тиші і вдихаючи чисте повітря охайного людського житла (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 140).
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 820.