Відмінності між версіями «Охайний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
1. Старанно, чисто і дбайливо одягнений. ''В тугому комірці, з тяжким портфелем, Охайний, чепурний і мовчазний, Він [М. Коцюбинський] перебув тут вік свій нелегкий Над статистичним ділом невеселим'' (Максим Рильський, II, 1960, 88); ''Разуме прибув з відпустки. Посвіжілий, охайний, штани напрасовані, комірець накрохмалений'' (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 39);
 +
//  Який любить чистоту; чистий, чепурний. ''Конюх — дід Зінько — охайний воду з присвистом дав'' (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 101);
 +
//  Нічим не забруднений; чистий. ''На хлопчикові піонерський шовковий галстук, охайна сорочка, карту зик, полотняні штанці, — все мокре, як хлющ'' (Юрій Яновський, I, 1958, 602); — ''То це у вас на камбузі, товаришу Біленький, зберігається такий охайний посуд? — запитав він, указуючи на чайник'' (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 53).
 +
 
 +
2. Чисто, старанно прибраний (про приміщення і т. ін.). ''Осінніми вечорами вона рано світила світло.. і, сидячи у своїй охайній хатинці, часто поглядала на двері'' (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); ''Він.. повісив шинель на цвях і сів на стільчик, з насолодою прислухаючись до тиші і вдихаючи чисте повітря охайного людського житла'' (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 140).
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Clothes-hangers-221117.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Objects-221117.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
 
==Медіа==
 
 
==Див. також==
 
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
+
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 820.
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 01:29, 22 листопада 2017

Охайний, -а, -е. 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 439. 2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла. Мет. 229.

Сучасні словники

1. Старанно, чисто і дбайливо одягнений. В тугому комірці, з тяжким портфелем, Охайний, чепурний і мовчазний, Він [М. Коцюбинський] перебув тут вік свій нелегкий Над статистичним ділом невеселим (Максим Рильський, II, 1960, 88); Разуме прибув з відпустки. Посвіжілий, охайний, штани напрасовані, комірець накрохмалений (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 39); // Який любить чистоту; чистий, чепурний. Конюх — дід Зінько — охайний воду з присвистом дав (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 101); // Нічим не забруднений; чистий. На хлопчикові піонерський шовковий галстук, охайна сорочка, карту зик, полотняні штанці, — все мокре, як хлющ (Юрій Яновський, I, 1958, 602); — То це у вас на камбузі, товаришу Біленький, зберігається такий охайний посуд? — запитав він, указуючи на чайник (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 53).

2. Чисто, старанно прибраний (про приміщення і т. ін.). Осінніми вечорами вона рано світила світло.. і, сидячи у своїй охайній хатинці, часто поглядала на двері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); Він.. повісив шинель на цвях і сів на стільчик, з насолодою прислухаючись до тиші і вдихаючи чисте повітря охайного людського житла (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 140).

Ілюстрації

Clothes-hangers-221117.jpg Objects-221117.jpg

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 820.

Зовнішні посилання