Відмінності між версіями «Жадоба»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Жадоба, -би, '''''ж. ''1) Жажда, сильный аппетитъ. ''Десь у жадобу ззів та вода напивсь, та з тог...)
 
(→‎Медіа)
 
(не показані 15 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Жадоба, -би, '''''ж. ''1) Жажда, сильный аппетитъ. ''Десь у жадобу ззів та вода напивсь, та з того й сталось. ''Черк. у. 2) Желаніе. ''Все вона світом нудить, все ні до чого у неї нема охоти, ні до чого жадоби. ''МВ. II. 158. ''Велика жадоба у простих людей до освіти. ''О. 1862. ІІІ. 30. ''О неситая жадоба старшинування! тепер то я побачив тебе в вічі. ''К. ЧР. 186. 3) Жадность. ''До ласощів жадоба наглая напала. ''Мкр. Н.  
 
'''Жадоба, -би, '''''ж. ''1) Жажда, сильный аппетитъ. ''Десь у жадобу ззів та вода напивсь, та з того й сталось. ''Черк. у. 2) Желаніе. ''Все вона світом нудить, все ні до чого у неї нема охоти, ні до чого жадоби. ''МВ. II. 158. ''Велика жадоба у простих людей до освіти. ''О. 1862. ІІІ. 30. ''О неситая жадоба старшинування! тепер то я побачив тебе в вічі. ''К. ЧР. 186. 3) Жадность. ''До ласощів жадоба наглая напала. ''Мкр. Н.  
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
'''[http://sum.in.ua/s/Zhadoba Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''
 +
 +
1. чого, до чого і з інфін. Велике бажання чогось, прагнення до чого-небудь. В серці бідного молдувана надія боролась з жадобою дикої помсти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215); Лікар Семен Трохимович Мироненко.. зберіг юнацьку жадобу до життя, пристрасну любов до людей, праці, природи (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 14); Сп'янілі від жадоби руйнувати, кинулися майстри до майстерень Павла й Остапа (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 121);
 +
//  Великий інтерес до чогось; зацікавлення, захоплення чим-небудь. Він з жадобою почав переглядати телеграми в газетах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 49); Демидів був допитливим, розумним юнаком, визначався невгасимою жадобою до книг (Жовтень, 2, 1956, 87); Професія журналіста — важка. Потрібні і здібність, і широкі знання, і вічна жадоба розкривати невичерпне багатство слова (Радянська Україна, 5.V 1957, 1)
 +
 +
2. Велике бажання їсти, пити. В спасівські жароти, після довгої путі, не наситиш жадоби, допавшись до холодної криниці (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Сьорбаю я його [чай] з такою жадобою, що аж відляски по хаті розходяться (Панас Мирний, IV, 1955, 356); Дід подав онукові меду на дерев'яній мисці, відрізав йому кусень хліба — і хлопець почав їсти з жадобою (Осип Маковей, Вибр., 1956, 412);
 +
//  Про звірячу ненаситність, ненажерливість. — Я бачу звірів.. В очах у них вогонь, а на зубах кров... людська, червона... А есерці мають вовчу жадобу... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 177).
 +
 +
3. Пристрасне прагнення до збагачення, наживи. Алчна душа в князя Оскола, не може він задовольнити своєї жадоби, насипає скотниці, збирає землі, перетесує ліси (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 36).
 +
 +
♦ У жадобу щось — хочеться, бажається чого-небудь, їй тільки у жадобу було людські голоси чути (Марко Вовчок, I, 1955, 171); Була та телиця Хіврі у велику жадобу: вона так бажала корови з неї діждати (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 114).
 +
 +
'''[http://slovopedia.org.ua/41/53398/264594.html Словник синонімів]'''
 +
 +
Жадібність, захланність і всі мож. пох. від ЖАДІБНИЙ, поет. ненасить, ненатля; (грошей) грошолюбство, пожадливість; (чого) ЖАДАННЯ; (знань) потяг до.
 +
 +
'''[http://slovopedia.org.ua/35/53398/79409.html Орфографічний словник української мови]'''
 +
 +
Жадо́ба
 +
Іменник жіночого роду
 +
 +
'''[http://slovopedia.org.ua/47/53398/313850.html Українсько-російський словник]'''
 +
 +
ЖАДОБА
 +
 +
1) жадность; алчность
 +
 +
2) (стремление к осуществлению чего-н.) желание; (сильнее) жажда, книжн. вожделение
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Про-жадность1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жадность.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Alchnost.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:633196.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|sI44QMCPwH4}}
 +
{{#ev:youtube|CL2nRurusFk}}
 +
 +
 +
 
[[Категорія:Жа]]
 
[[Категорія:Жа]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Поточна версія на 21:13, 7 грудня 2014

Жадоба, -би, ж. 1) Жажда, сильный аппетитъ. Десь у жадобу ззів та вода напивсь, та з того й сталось. Черк. у. 2) Желаніе. Все вона світом нудить, все ні до чого у неї нема охоти, ні до чого жадоби. МВ. II. 158. Велика жадоба у простих людей до освіти. О. 1862. ІІІ. 30. О неситая жадоба старшинування! тепер то я побачив тебе в вічі. К. ЧР. 186. 3) Жадность. До ласощів жадоба наглая напала. Мкр. Н.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. чого, до чого і з інфін. Велике бажання чогось, прагнення до чого-небудь. В серці бідного молдувана надія боролась з жадобою дикої помсти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215); Лікар Семен Трохимович Мироненко.. зберіг юнацьку жадобу до життя, пристрасну любов до людей, праці, природи (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 14); Сп'янілі від жадоби руйнувати, кинулися майстри до майстерень Павла й Остапа (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 121); // Великий інтерес до чогось; зацікавлення, захоплення чим-небудь. Він з жадобою почав переглядати телеграми в газетах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 49); Демидів був допитливим, розумним юнаком, визначався невгасимою жадобою до книг (Жовтень, 2, 1956, 87); Професія журналіста — важка. Потрібні і здібність, і широкі знання, і вічна жадоба розкривати невичерпне багатство слова (Радянська Україна, 5.V 1957, 1)

2. Велике бажання їсти, пити. В спасівські жароти, після довгої путі, не наситиш жадоби, допавшись до холодної криниці (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Сьорбаю я його [чай] з такою жадобою, що аж відляски по хаті розходяться (Панас Мирний, IV, 1955, 356); Дід подав онукові меду на дерев'яній мисці, відрізав йому кусень хліба — і хлопець почав їсти з жадобою (Осип Маковей, Вибр., 1956, 412); // Про звірячу ненаситність, ненажерливість. — Я бачу звірів.. В очах у них вогонь, а на зубах кров... людська, червона... А есерці мають вовчу жадобу... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 177).

3. Пристрасне прагнення до збагачення, наживи. Алчна душа в князя Оскола, не може він задовольнити своєї жадоби, насипає скотниці, збирає землі, перетесує ліси (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 36).

♦ У жадобу щось — хочеться, бажається чого-небудь, їй тільки у жадобу було людські голоси чути (Марко Вовчок, I, 1955, 171); Була та телиця Хіврі у велику жадобу: вона так бажала корови з неї діждати (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 114).

Словник синонімів

Жадібність, захланність і всі мож. пох. від ЖАДІБНИЙ, поет. ненасить, ненатля; (грошей) грошолюбство, пожадливість; (чого) ЖАДАННЯ; (знань) потяг до.

Орфографічний словник української мови

Жадо́ба Іменник жіночого роду

Українсько-російський словник

ЖАДОБА

1) жадность; алчность

2) (стремление к осуществлению чего-н.) желание; (сильнее) жажда, книжн. вожделение

Ілюстрації

Про-жадность1.jpg Жадность.jpg Alchnost.jpg 633196.jpg

Медіа

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Жадоба&oldid=127071