Відмінності між версіями «Олійня»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
 
(не показані 7 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Олійня, -ні, '''''ж. ''= '''Олійниця 1. '''
 
'''Олійня, -ні, '''''ж. ''= '''Олійниця 1. '''
 
[[Категорія:Ол]]
 
[[Категорія:Ол]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 +
Олі́йня, олійниця — підприємство, яке займається виробництвом рослинної олії. Люди які займаються вичавлюванням олії або є власниками олієнь — називають олійниками.
  
==Сучасне тлумачення==
+
Історія Редагувати
ОЛІЙНИЦЯ 1, і, жін.
+
Наприкінці XIX — початку XX ст. на території України для чавлення олії використовували олійниці зі ступами й товкачами. Найпростіший тип був влаштований таким чином: на дерев'яних підставках-перехрестях встановлювалися два стовпи, один з який був споряджений гвинтовою різьбою (він називався «гвинт»), між ними перекидалася колода (стріла), із закріпленим на ній вертикальним товкачем, який поміщався в ступі. За допомогою гвинта опускали стрілу й разом з нею товкач, вичавлюючи олію[1].
1. Підприємство, де виготовляють олію. — Тільки заверну за ріг коло церкви, — думаю собі, — потягне рижійною олією — олійниця там стоїть (Степан Васильченко, I, 1959, 378); Харківські заводи дали нам електричний струм, у нас є млин, олійниця, цегельня (Костянтин Гордієнко, Цвіти.., 1951, 26).
+
 
2. Посуд для олії. Гончарі голосно викрикували [на ярмарку], пропонуючи свій дзвінкий крам — полив'яні глечики і розмальовані зеленою фарбою великі миски, олійниці, сухарниці... (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 335).
+
Дещо складнішу будову мали гуцульські олійниці. На масивній підставці укріплялися два стовпи, між якими одна над однією три горизонтальних поперечки: нижня (колода), середня (стріла) і верхня (прави́ло). На колоді була заглибина, в якій лежав вовняний мішечок з піджареним насінням (кап, волосовий кап), з неї був пророблений отвір для стікання олії (цівка); стріла могла переміщатися догори і донизу в прорізах, на ній кріпився вертикально товкач (заяць); з обох кінців правила звисали на блочках (скраклях, скракниках) дерев'яні молотки (тарани). Підбиваючи над стрілою клини в прорізи, опускали її та вимушували заяць вичавлювати олію в колоді, вона виходила через цівку в підставлену миску[1].
3. заст. Жіночий рід до олійник
+
 
 +
Типи підприємств Редагувати
 +
Розрізняють два типи подібних підприємств. Які розрізнюються за масштабами виробництва і за виробництвом різних типів олії — рафінованої і нерафінованої.
 +
 
 +
Власно олійні Редагувати
 +
Підприємства такого типу спеціалізуються на виробництві нерафінованих рослинних олій та органічних олій, як правило олійниці належать до малих і середніх підприємств регіонального рівня. Серед відомих, — це неодноразовий переможець державного конкурсу «100 Кращих товарів України», сімейна компанія Деївська Олійниця (ТМ Деївська) та інші.
 +
 
 +
Олійноекстрактні заводи Редагувати
 +
Підприємства які виробляють рафіновану рослинну олію із вторсировини, олійноекстрактні заводи належать в більші мірі до середніх та великих підприємств. Наприклад: найбільший виробник рафінованої соняшникової олії в Україні, американська компанія Bunge Limited (ТМ Олейна, ТМ Розумниця), а так же компанії Королівський Смак та інші.
 +
 
 +
Олійні в Україні Редагувати
 +
Україна займає лідируючі позиції в світі за кількістю вирощування соняшника і давки соняшникової олії. На сьогодні в Україні найбільша кількість маслоекстрактних заводів та олійниць ніж в будь-якій іншій країні.
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
http://hollydolly.com.ua/images/Podsolnechnoe_maslo_-_polza_i_vred_2.jpg
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
https://deivska.ua/uploads/images/deivska-1.jpg
+
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Davydove15_mlyn_olia2.jpg]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5426944.jpeg]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:601683928_5_644x461_olynya-masloboynya-kievskaya-oblast.jpg]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|Cau7fBfNJEg }}
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Олійня
  
==Джерела та посилання==
+
==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/s/olijnycja
+

Поточна версія на 18:54, 2 жовтня 2018

Олійня, -ні, ж. = Олійниця 1.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Олі́йня, олійниця — підприємство, яке займається виробництвом рослинної олії. Люди які займаються вичавлюванням олії або є власниками олієнь — називають олійниками.

Історія Редагувати Наприкінці XIX — початку XX ст. на території України для чавлення олії використовували олійниці зі ступами й товкачами. Найпростіший тип був влаштований таким чином: на дерев'яних підставках-перехрестях встановлювалися два стовпи, один з який був споряджений гвинтовою різьбою (він називався «гвинт»), між ними перекидалася колода (стріла), із закріпленим на ній вертикальним товкачем, який поміщався в ступі. За допомогою гвинта опускали стрілу й разом з нею товкач, вичавлюючи олію[1].

Дещо складнішу будову мали гуцульські олійниці. На масивній підставці укріплялися два стовпи, між якими одна над однією три горизонтальних поперечки: нижня (колода), середня (стріла) і верхня (прави́ло). На колоді була заглибина, в якій лежав вовняний мішечок з піджареним насінням (кап, волосовий кап), з неї був пророблений отвір для стікання олії (цівка); стріла могла переміщатися догори і донизу в прорізах, на ній кріпився вертикально товкач (заяць); з обох кінців правила звисали на блочках (скраклях, скракниках) дерев'яні молотки (тарани). Підбиваючи над стрілою клини в прорізи, опускали її та вимушували заяць вичавлювати олію в колоді, вона виходила через цівку в підставлену миску[1].

Типи підприємств Редагувати Розрізняють два типи подібних підприємств. Які розрізнюються за масштабами виробництва і за виробництвом різних типів олії — рафінованої і нерафінованої.

Власно олійні Редагувати Підприємства такого типу спеціалізуються на виробництві нерафінованих рослинних олій та органічних олій, як правило олійниці належать до малих і середніх підприємств регіонального рівня. Серед відомих, — це неодноразовий переможець державного конкурсу «100 Кращих товарів України», сімейна компанія Деївська Олійниця (ТМ Деївська) та інші.

Олійноекстрактні заводи Редагувати Підприємства які виробляють рафіновану рослинну олію із вторсировини, олійноекстрактні заводи належать в більші мірі до середніх та великих підприємств. Наприклад: найбільший виробник рафінованої соняшникової олії в Україні, американська компанія Bunge Limited (ТМ Олейна, ТМ Розумниця), а так же компанії Королівський Смак та інші.

Олійні в Україні Редагувати Україна займає лідируючі позиції в світі за кількістю вирощування соняшника і давки соняшникової олії. На сьогодні в Україні найбільша кількість маслоекстрактних заводів та олійниць ніж в будь-якій іншій країні.

Ілюстрації

Davydove15 mlyn olia2.jpg 5426944.jpeg 601683928 5 644x461 olynya-masloboynya-kievskaya-oblast.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Олійня

Зовнішні посилання