Відмінності між версіями «Тічок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Осучаснення інформації)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Тічок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''тік. '''Вообще місто утоптанное или выравненное, напр. мѣсто собраній молодежи, мѣсто боя и пр. Шейк. ''Був на тім місті тічок і ноги були повибивані на піску, видно було, що тут борюкались і лежали. ''Павлогр. у. ''Поїхали вже на той тічок, де їм саме з змієм биться. ''Мнж. 42. '''Дути, подути тічо́к'''. Пробовать, попробовать силу въ бою. Мнж. 31.  
 
'''Тічок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''тік. '''Вообще місто утоптанное или выравненное, напр. мѣсто собраній молодежи, мѣсто боя и пр. Шейк. ''Був на тім місті тічок і ноги були повибивані на піску, видно було, що тут борюкались і лежали. ''Павлогр. у. ''Поїхали вже на той тічок, де їм саме з змієм биться. ''Мнж. 42. '''Дути, подути тічо́к'''. Пробовать, попробовать силу въ бою. Мнж. 31.  
 
[[Категорія:Ті]]
 
[[Категорія:Ті]]
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
+
 
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
+
==Тлумачення слова в сучасних словниках==
 +
 
 +
'''Академічний тлумачний словник український мови (СУМ-11)'''
 +
 
 +
'''ТІЧО́К''', чка, чол.
 +
1. Зменш. до '''тік''' 1. ''Працювали обидва завзято. До снідання все скінчили, щоправда — лишилось іще тічок постругати'' (Андрій Головко, II, 1957, 244).
 +
 
 +
2. Утоптане, вирівняне місце. ''Тічок під нею [вишнею], як і завжди, посипаний білим піском, стіл вискреблений'' (Іван Сенченко, Опов., 1959, 76).
 +
♦ Дути (подути) тічок — пробувати силу в боротьбі, в бою. ''«Дми ж тічок», — Загримав Змій'' (Іван Манжура, Тв., 1955, 176).
 +
 
 +
'''Фразеологічний словник української мови'''
 +
 
 +
'''ТІЧОК'''
 +
 
 +
ду́ти / поду́ти тічо́к (тічка́), фольк. ''Боротися, пробувати силу в боротьбі. “Дми ж тічок”,— Загримав Змій (І. Манжура); — Чи не схотілось тобі, козаче, тічка подуть? — спитав чоловік (О. Стороженко).''
 +
 
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tichok21112017.jpg|x140px]]
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 150.
 +
http://sum.in.ua/s/tichok
 +
 
 +
2. Фразеологічний словник української мови
 +
http://slovopedia.org.ua/49/53410/361814.html
 +
 
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 19:08, 21 листопада 2017

Тічок, -чка, м. Ум. отъ тік. Вообще місто утоптанное или выравненное, напр. мѣсто собраній молодежи, мѣсто боя и пр. Шейк. Був на тім місті тічок і ноги були повибивані на піску, видно було, що тут борюкались і лежали. Павлогр. у. Поїхали вже на той тічок, де їм саме з змієм биться. Мнж. 42. Дути, подути тічо́к. Пробовать, попробовать силу въ бою. Мнж. 31.

Тлумачення слова в сучасних словниках

Академічний тлумачний словник український мови (СУМ-11)

ТІЧО́К, чка, чол. 1. Зменш. до тік 1. Працювали обидва завзято. До снідання все скінчили, щоправда — лишилось іще тічок постругати (Андрій Головко, II, 1957, 244).

2. Утоптане, вирівняне місце. Тічок під нею [вишнею], як і завжди, посипаний білим піском, стіл вискреблений (Іван Сенченко, Опов., 1959, 76). ♦ Дути (подути) тічок — пробувати силу в боротьбі, в бою. «Дми ж тічок», — Загримав Змій (Іван Манжура, Тв., 1955, 176).

Фразеологічний словник української мови

ТІЧОК

ду́ти / поду́ти тічо́к (тічка́), фольк. Боротися, пробувати силу в боротьбі. “Дми ж тічок”,— Загримав Змій (І. Манжура); — Чи не схотілось тобі, козаче, тічка подуть? — спитав чоловік (О. Стороженко).


Ілюстрації

Tichok21112017.jpg

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 150. http://sum.in.ua/s/tichok

2. Фразеологічний словник української мови http://slovopedia.org.ua/49/53410/361814.html