Відмінності між версіями «Скажений»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 6 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Скажений, -а, -е. '''1) Бѣшенный. ''Скажена собака. ''2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. ''Мати скажена, а син ще скаженіший. ''Лебед. у. Ум. '''Скажене́нький. '''''Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю. ''
 
'''Скажений, -а, -е. '''1) Бѣшенный. ''Скажена собака. ''2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. ''Мати скажена, а син ще скаженіший. ''Лебед. у. Ум. '''Скажене́нький. '''''Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю. ''
 
[[Категорія:Ск]]
 
[[Категорія:Ск]]
−
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність\підрозділ=Інститут філології}}
+
 
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
СКАЖЕ́НИЙ, а, е.
 
1. Хворий на сказ; який сказився. Лаврінові спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака (Нечуй-Левицький, II, 1956, 362); Суперечку перебив крик хлопчаків, які з паліччям гналися за собакою й кричали: — Бийте її, бийте, вона скажена! (Петро Панч, В дорозі, 1959, 174); Скажений вовк;  * У порівняннях. Як скажений звір, що боїться води,.. Чіпка кинувся, скочив угору... (Панас Мирний, I, 1949, 309);  
 
1. Хворий на сказ; який сказився. Лаврінові спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака (Нечуй-Левицький, II, 1956, 362); Суперечку перебив крик хлопчаків, які з паліччям гналися за собакою й кричали: — Бийте її, бийте, вона скажена! (Петро Панч, В дорозі, 1959, 174); Скажений вовк;  * У порівняннях. Як скажений звір, що боїться води,.. Чіпка кинувся, скочив угору... (Панас Мирний, I, 1949, 309);  
 
//  рідко. Який має психічний розлад; божевільний. — Нехай він буде в нас скажений, — се безпечніше; а то всіх засудять... погинемо, як гуси.. Так і порішили, щоб його божевільним пославити (Марко Вовчок, I, 1955, 177);  
 
//  рідко. Який має психічний розлад; божевільний. — Нехай він буде в нас скажений, — се безпечніше; а то всіх засудять... погинемо, як гуси.. Так і порішили, щоб його божевільним пославити (Марко Вовчок, I, 1955, 177);  
−
http://sum.in.ua/s/skazhenyj
+
// у знач. ім. скажений, ного, чол.; скажена, ної, жін. Хвора на сказ або божевільна людина (уживається перев. як лайка). [Темничний вартовий:] Що тут у вас? (До Нартала). Се знов оцей скажений? Ти будеш тихо? Проклята почваро! (Леся Українка, II, 1951, 429); — Ану, каже, де та скажена? — Се на мене так (Панас Мирний, I, 1954, 84); Людей! Незлобних, праведних дітей Жрете, скажені!.. (Тарас Шевченко, II, 1963, 375); З-під рук у батька вхопила [дочка] його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригати.. вії. — Скажена! Він відняв ножиці, дав запотиличника (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 65);  * У порівняннях. Вже коренив-коренив [Халявський], вичитував-вичитував, аж піна йому з рота б'є, мов у скаженого... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 208); Мати дивиться на неї, Од злості німіє; То жовтіє, то синіє; Розхристана, боса, 3 рота піна; мов скажена, Рве на собі коси (Тарас Шевченко, I, 1963, 161).  
  
−
==Ілюстрації==
+
♦ Боятися, як скаженого (скаженої) собаки див. собака; Скажена собака — уживається як лайка. [Самрось:] А бодай ти не діждала, щоб я об тебе паскудив руки на перший день великодня. [Зінька:] Харцизе, скажена собако! (Марко Кропивницький, II, 1958, 30); — Справники — це ж собаки скажені, а не люди. Роздягне і в холодну посадовить, а то ще й батогів надає (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 210).
−
[[Зображення:skaz211117.jpg\509 × 275]]
+
  
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Skagenuy.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Skagenuy2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Skagenuy3.jpg|x140px]]
 +
|}
 
==Медіа==
 
==Медіа==
−
{{#ev:youtube\sixxasuH3MA}}
+
{{#ev:youtube|LxM_xeThz_Y }}
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 239.
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
  
−
==Іншими мовами==
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
−
mad
+
[[Категорія:Слова 2018 року]]
−
https://translate.google.com/?hl=ru#uk/en/%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9
+

Поточна версія на 15:29, 26 листопада 2018

Скажений, -а, -е. 1) Бѣшенный. Скажена собака. 2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. Мати скажена, а син ще скаженіший. Лебед. у. Ум. Скажене́нький. Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках СКАЖЕ́НИЙ, а, е. 1. Хворий на сказ; який сказився. Лаврінові спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака (Нечуй-Левицький, II, 1956, 362); Суперечку перебив крик хлопчаків, які з паліччям гналися за собакою й кричали: — Бийте її, бийте, вона скажена! (Петро Панч, В дорозі, 1959, 174); Скажений вовк; * У порівняннях. Як скажений звір, що боїться води,.. Чіпка кинувся, скочив угору... (Панас Мирний, I, 1949, 309); // рідко. Який має психічний розлад; божевільний. — Нехай він буде в нас скажений, — се безпечніше; а то всіх засудять... погинемо, як гуси.. Так і порішили, щоб його божевільним пославити (Марко Вовчок, I, 1955, 177); // у знач. ім. скажений, ного, чол.; скажена, ної, жін. Хвора на сказ або божевільна людина (уживається перев. як лайка). [Темничний вартовий:] Що тут у вас? (До Нартала). Се знов оцей скажений? Ти будеш тихо? Проклята почваро! (Леся Українка, II, 1951, 429); — Ану, каже, де та скажена? — Се на мене так (Панас Мирний, I, 1954, 84); Людей! Незлобних, праведних дітей Жрете, скажені!.. (Тарас Шевченко, II, 1963, 375); З-під рук у батька вхопила [дочка] його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригати.. вії. — Скажена! Він відняв ножиці, дав запотиличника (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 65); * У порівняннях. Вже коренив-коренив [Халявський], вичитував-вичитував, аж піна йому з рота б'є, мов у скаженого... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 208); Мати дивиться на неї, Од злості німіє; То жовтіє, то синіє; Розхристана, боса, 3 рота піна; мов скажена, Рве на собі коси (Тарас Шевченко, I, 1963, 161).

♦ Боятися, як скаженого (скаженої) собаки див. собака; Скажена собака — уживається як лайка. [Самрось:] А бодай ти не діждала, щоб я об тебе паскудив руки на перший день великодня. [Зінька:] Харцизе, скажена собако! (Марко Кропивницький, II, 1958, 30); — Справники — це ж собаки скажені, а не люди. Роздягне і в холодну посадовить, а то ще й батогів надає (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 210).

Ілюстрації

Skagenuy.jpg Skagenuy2.jpg Skagenuy3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 239.

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Скажений&oldid=252751