Відмінності між версіями «Сліпий»

Поточна версія на 11:49, 25 листопада 2017

Сліпий, -а, -е. 1) Слѣпой. Перебендя старий, сліпий. Шевч. 2) Сліпі дзиґарі. Крытые часы. Подол. г. 3) — замок = Лавчастий замок. Шух. І. 93, 94. Ум. Сліпенький, сліпесенький.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СЛІПИ́Й, а, е.

• Позбавлений зору, здатності бачити; протилежне зрячий. Перебендя старий, сліпий, — Хто його не знає? Він усюди вештається Та на кобзі грає (Тарас Шевченко, I, 1963, 52); Із темних сіней напомацки виходить сліпий Вихтір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 207); * Образно. Душа народу не сліпа, Вона стоока; До могил героїв Повік-віків не заросте тропа (Максим Рильський, III, 1961, 279);
• // у знач. ім. сліпий, пого, чол.; сліпа, пої, жін. Людина, позбавлена зору. Сліпий не побачить, так видума (Номис, 1864, № 6844); Там [у пеклі] .. Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі, Були видющі і сліпі (Іван Котляревський, I, 1952, 138); Сліпий відшукав патерицею камінь, сів і, перевівши подих, почав скидати з себе торби, бандуру (Микола Олійник, Леся, 1960, 36); Сліпа показана в поемі в стані крайнього душевного пригнічення: сон дочки віщує їй нещастя (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 106); * У порівняннях. — Що з ним станеться, як ми помремо?.. Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря! (Олекса Стороженко, I, 1957, 57); Коваль був чоловік розумний. Сам був неписьменний і дуже жалкував з того.. Чи газета попадеться, чи книжечка — біда неписьменному. Сам як сліпий (Андрій Головко, II, 1957, 211);
• // розм. Те саме, що короткозорий 1;
• // Який не бачить (про очі). Естерка все говорила, а сльози все стікали з її сліпих очей (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 178); * Образно. Сліпими очима заглядала в маленькі вікна чорна гірська ніч — а оповідання плелися одно за одним, мов польові квіти (Гнат Хоткевич, II, 1966, 17);
• // Який не бачить у певний період доби (про птахів — курей, сову). Сполохані сліпі кури кидались по горищі, падали в сіни на світ (Нечуй-Левицький, II, 1956, 360);
• // від чого. Який погано бачить у даний момент (через сльози, хвилювання, переляк і т. ін.). — Пошлемо, пошлемо [радіограми], — заспокоїв Чабаниху завідувач пошти. І тільки після цього буря гніву її змінилась слізьми, сліпа від них, попленталась вона додому, пішла ходою тяжко розбитої горем людини (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 196);
• // перен. Неписьменний, неосвічений;
• // у знач. ім. сліпий, пого, чол.; сліпа, пої, жін. Неписьменна, неосвічена людина. Татусь, як почув, що в селі лікнеп відкривається, зразу й закомандував: «Іди, Настуню. Змазку не змогла, то хоч тепер надолужуй, бо тяжко сліпому, ой як тяжко!» (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 40).
• Сліпий дощ — краплистий короткочасний дощ у сонячний день. Черниш.. підставив обвітрене, пошерхле обличчя приємним краплистим ударам. — Ви бачили таке: сонце і дощ! — Сліпий дощ! — Чому сліпий? — Навпаки, ясноокий!.. (Олесь Гончар, III, 1959, 393); Ішов сліпий дощ. Купалися в дощових хвилях ластівки, літали низько, понад самі трави (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 22).
• ▲ Сліпа карта — учбова географічна карта без позначення назв; Сліпа пляма див. пляма.
• ♦ Держатися (триматися і т. ін.), як сліпий плота (ціпка і т. ін.): а) невідступно слідувати за ким-, чим-небудь. — А я вже вас держуся, як сліпий плота, — шепотів Іван до Соломії, йдучи за нею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 348); б) точно дотримуватися чогось. Триматися канонів, як сліпий ціпка, теж не слід, бо тоді ніколи не виростеш з школярських штанців (Павло Загребельний, День.., 1964, 231); [І (й)] сліпому видно що; [І (й)] сліпий побачить (розгладить і т. ін.) що — про щось очевидне, зрозуміле, ясне. Сліпому видно, як валиться їхній [фашистський] картковий будиночок, а вони вдають з себе переможців (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 74); Се й сліпий розглядить, що се патрет [портрет], а не живий чоловік... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 20); Сліпа курка див. курка.
• перен. Який не помічає, не розуміє того, що відбувається навколо; нездатний правильно оцінити, осягнути що-небудь. Поки робітники і селяни лишаються пригноблені поміщиками і капіталістами, поки школи лишаються в руках поміщиків і капіталістів, покоління молоді лишається сліпим і темним (Ленін, 41, 1974, 299); [Семен:] І нащо б то воювати!.. Звісно, не нам, сліпим людям, відати про ті діла, але ж на мою думку, то краще було б не воювати... (Марко Кропивницький, I, 1958, 112); [Марія Романівна:] Не сердьтесь, подумайте. Я зовсім не хочу образити вас, але ж є такі сліпі матері, які з великої любові до своїх дітей штовхають їх часто у прірву... (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 51);
• // до чого, рідко на що. Який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавленості в чомусь; байдужий. Вчений будь-якого фаху чи практик із практиків у сільському господарстві чи в промисловості, глухий до пісні, сліпий до картин і статуй, байдужий до цвітіння й розкоші живої природи — не може назватись повноцінною людиною (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 136); Біг [стрілець], як обплутаний, летів без пам'яті, нічого не видів, не чув. Сліпий на все, що його оточувало, глухий на смертельні зойки товаришів, на їх крики і благання про рятунок (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 183);
• // Одурений, забитий. Воззри [поглянь], пречистая, на їх, Отих окрадених, сліпих Невольників (Тарас Шевченко, II, 1963, 353); Ти [гречанка] станеш дрібною піщинкою, Ти будеш сліпою рабою, Не дівчиною, не жінкою, А — жертвою розбою (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 94).
• перен. Який не усвідомлює своїх дій, діє не розмірковуючи. Ми живемо, як на вулкані або краще — ми самі той вулкан, джерело якого сліпий уряд хоче засипати трісками і тим спинити вибух (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 285); Справа будівництва соціалізму і комунізму вимагала свідомих творців, а не сліпих виконавців, заражених пережитками рабської психології минулого (Радянське літературознавство, 3, 1971, 74);
• // Який не має розумних підстав (про почуття, переживання і т. ін.). Так будь же розумна людина: Сліпеє чуття загнуздай, — Не дуже вдавайся в кохання, І будеш ти мудрим украй (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 242); Заздрість сліпа. І що гостріша вона, то ще більш сліпа (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 154);
• // Який діє, виявляється стихійно, випадково. [Федон:] Сказати правду, випадок сліпий звістив про тебе: учень твій один вступити хтів [хотів] у хор панегіристів і на зразок умілості своєї твою епіталаму проспівав (Леся Українка, III, 1952, 434); Злостився [Петро Іванович] на себе за те, що дався в руки якійсь сліпій силі і дозволив їй помститися над собою (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 337); Не визнаєм сліпої долі: самі будуєм ми життя (Павло Тичина, II, 1957, 217).
• Сліпа куля (черга і т. ін.) — куля, що випадково залетіла куди-небудь, улучила в когось, щось. Кілька хвилин тому впав, скошений сліпою кулею, його давній приятель (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 198).
• перен. Який не освітлює або погано освітлює. Почало сутеніти, електрична лампочка під стелею залишалася сліпою (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 283); Каганця сліпого Загашено, щоб часом не підглянув Сусід Гаврило, поліцай німецький (Максим Рильський, Мости, 1948, 86);
• // Непроглядний (про ніч, темряву і т. ін.). Ви, певне, знаєте легенди про в'язнів-богатирів. Ото сидить такий в'язень у темниці не рік, не два, і вдається йому, що він осліп, але то сліпа та ніч, що навколо нього (Леся Українка, V, 1956, 435); Оля прикипіла до місця,.. широко розплющила очі, до болю вдивляючись у сліпу темряву (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 263).
• перен. Крізь який нічого не видно, погано видно (про вікно, скло). Хатчина була справді поганенька. Маленька, з трьома віконцями сліпими, зморщилась вона якось, іскорчилась — три чисниці їй до смерті (Борис Грінченко, I, 1963, 403); Крізь сліпе віконце сіялося тьмяне світло, скупо вимальовуючи скриню і велику піч (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 17);
• // Який зливається в суцільну масу (про хуртовину, завірюху і т. ін.). Блиснуло сонце, але хвилі чорні, мов крила птаства хижого... А далі покрила все сліпа та біла хуга (Леся Українка, I, 1951, 313); І ми побачили в імлі, За хуртовиною сліпою, Шматочок рідної землі, Напередодні взятий з бою (Микола Упеник, Укр. поема, 1950, 101); Вони довго петляли в сліпому коловороті завії, падали, по пояс провалювалися у замети і підводились (Михайло Стельмах, I, 1962, 245).
• Який здійснюється без участі зору, якому не передує зорове сприйняття. Юлині пальці вже знову літають над клавішами,.. їй зовсім не треба дивитися на клавіші, вона вчилася друкувати за сліпим методом (Леонід Первомайський, Опов.., 1970, 164).
• Сліпий політ; Сліпа посадка — політ, посадка, які здійснюють у темряві, тумані, хмарах без орієнтирів за допомогою самих лише приладів. Радіолокаційна техніка дає змогу здійснювати сліпий політ на далекі і близькі віддалі, сліпу посадку на аеродром, запобігати зіткненню з іншими літаками, горами, високими будівлями тощо, а на морі здійснювати плавання вночі, в тумані і по вузьких фарватерах (Курс фізики, III, 1956, 253).
• Який не має виходу, проходу, отворів. Сліпа шахта; Сліпа вулиця; // Який не має вікон. Тут [у Стамбулі] уже справжній схід, європейців не видко, сліпі доми, з гаремами, кав'ярні, ослики, дервіші, фрукти, зелень (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 348); До нього [подвір'я] зі всіх боків припирала сліпі стіни сусідніх домів (Іван Франко, II, 1950, 12);
• // Замурований (про вікна, двері). Увійшов [Михайло] до хати, дістав глечик в сліпого вікна, що в стіні, відрізав скибку житнього хліба і взявся їсти кисле молоко просто з глечика (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 300).
• ▲ Сліпа кишка, анат. — початковий відділ товстого кишечника у людини і вищих хребетних тварин. В окремих випадках гострики можуть залазити і в сліпу кишку і викликати захворювання червоподібного відростка (Шкільна гігієна, 1954, 328); Сліпе боронування, с. г. — боронування, яке провадиться до появи сходів. Після сівби вараз же починається обробіток посівів. Перше сліпе боронування в два сліди провадимо навскоси (Колгоспник України, 5, 1962, 17).
• # ♦ Загнати у сліпу вулицю кого — поставити у безвихідне становище кого-небудь. — Як доречно він задав.. питання! На Бронка дивились всі, і здавалося, що Філіпчук своєю логікою вагнав його у сліпу вулицю (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 489).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 361.

Всесвітній словник української мови

Словник фразеологізмів

1. загна́ти у сліпу́ ву́лицю кого. Поставити кого-небудь у безвихідне становище, здобувши перемогу в суперечці, розмові і т. ін. На Бронка дивились всі, і здавалося, що Філіпчук своєю логікою загнав його у сліпу вулицю (Ірина Вільде).
2. [і] сліпи́й поба́чить (розгля́дить) що. Очевидно, зрозуміло, ясно. — Се й сліпий розглядить, що се патрет [портрет], а не живий чоловік (Г. Квітка-Основ’яненко).
3. [і] сліпо́му ви́дно. Цілком зрозуміло, очевидно. Сліпому видно, як валиться їхній [фашистський] картковий будиночок, а вони вдають з себе переможців (Ю. Бедзик).
4. сліпа́ ку́рка. Людина, яка погано бачить. Сліпою куркою не прикидайся, а читай уважно (З газети).
5. як ли́сому гре́бінь, зі сл. тре́ба, потрі́бно, жарт., ірон. Уживається для вираження категоричного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не треба, не потрібно. Треба, як лисому гребінь (Укр.. присл..). як ли́сому гре́бінь, сліпо́му дзе́ркало. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало (М. Номис).
6. як сліпи́й ди́виться, зі сл. гори́ть. Дуже слабо, погано. Горить, як сліпий дивиться (Укр.. присл..).
7. як сліпи́й пло́та (ціпка́) зі сл. трима́тися, держа́тися і т. ін. Дуже, надзвичайно міцно. — А я вже вас держусь, як сліпий плота,— шепотів Іван до Соломії, йдучи за нею (М. Коцюбинський); Триматися канонів, як сліпий ціпка, теж не слід (П. Загребельний).

Іноземні словники

Google Перекладач

Українська - англійська сліпий - blind

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Сліпець

Сліпнути

Сліпота

Сліпоокий

Джерела та література

Як живеться сліпим людям в Україні

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії