Відмінності між версіями «Війка»
(Замінено вміст на «'''Війка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''вія. '''Вх. Пч. I. 14. 2) '''= Віячка. '''Вх. Зн. 8. 3) Вѣялка. Славяносе...») |
|||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Війка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''вія. '''Вх. Пч. I. 14. 2) '''= Віячка. '''Вх. Зн. 8. 3) Вѣялка. Славяносерб. у. | '''Війка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''вія. '''Вх. Пч. I. 14. 2) '''= Віячка. '''Вх. Зн. 8. 3) Вѣялка. Славяносерб. у. | ||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''Одинадцятитомний «Словник української мови»''' | ||
+ | |||
+ | '''ВІ́ЙКИ''', йок, мн. (одн. '''ВІЙКА''', и, жін.). | ||
+ | 1. Зменш. до вії (ВІ́Ї, вій, мн. (одн. вія, ї, жін.). Волосинки, що вкривають краї повік). Зачепи ж її хто словом, спитай об чім-небудь, зараз зирк з-під своїх війок — вже й догадалася, з якою думкою питають її (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 316). | ||
+ | |||
+ | 2. біол. Волосоподібні відростки на клітинах тварин і рослин. Усе тіло туфельки вкрите великою кількістю війок. Коливальні рухи війок діють як мікроскопічні весла, і тварина пливе (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 6). | ||
+ | |||
+ | (Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 669. http://sum.in.ua/s/vijky) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | [[Зображення:Vijka3.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | [[Зображення:Vijka2.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | [[Зображення:Vijka191117.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|uYZd3IjOM-4}} | ||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|bBymW0PtVT0&t=365s}} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Іншими мовами== | ||
+ | Англійською - "cilia" (мн. біол.); | ||
+ | |||
+ | російською - "ресничка". | ||
+ | |||
+ | (https://www.lingvolive.com/ru-ru/translate/uk-ru/%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BA%D0%B8) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | В біології війку також називають цилієм (лат. cilium, у множині cilia) — органела, що є тонкою волоскоподібною структурою на поверхні еукаріотичної клітини. | ||
+ | |||
+ | Довжина війок може становити від 3-15 мкм до 2 мм, діаметр — 0,1-0,6 мкм. Війки можуть бути як рухомими, так і ні (у цьому випадку служать рецепторами). Характерні для інфузорій. У багатьох безхребетних тварин ними вкрита вся поверхня тіла (війчасті черви, личинки кишковопорожнинних та губок) або окремі його ділянки — наприклад, зябра у поліхет і двостулкових молюсків, підошва ноги у черевоногих молюсків, навколоротовий апарат у коловерток. Війки можуть утворювати різноманітні спеціалізовані структури. Наприклад, гребні пластинки реброплавів складаються з довгих (до 2 мм) війок, що зрослися. У багатьох безхребетних війки є також на клітинах кишкового епітелію. У хребетних (у тому числі людини) в багатьох органах теж є клітини з рухомими війками. У людини війчастим епітелієм вистелені, наприклад, дихальні шляхи. | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 01:37, 25 листопада 2017
Війка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вія. Вх. Пч. I. 14. 2) = Віячка. Вх. Зн. 8. 3) Вѣялка. Славяносерб. у.
Сучасні словники
Одинадцятитомний «Словник української мови»
ВІ́ЙКИ, йок, мн. (одн. ВІЙКА, и, жін.). 1. Зменш. до вії (ВІ́Ї, вій, мн. (одн. вія, ї, жін.). Волосинки, що вкривають краї повік). Зачепи ж її хто словом, спитай об чім-небудь, зараз зирк з-під своїх війок — вже й догадалася, з якою думкою питають її (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 316).
2. біол. Волосоподібні відростки на клітинах тварин і рослин. Усе тіло туфельки вкрите великою кількістю війок. Коливальні рухи війок діють як мікроскопічні весла, і тварина пливе (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 6).
(Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 669. http://sum.in.ua/s/vijky)
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
Англійською - "cilia" (мн. біол.);
російською - "ресничка".
(https://www.lingvolive.com/ru-ru/translate/uk-ru/%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BA%D0%B8)
Цікаві факти
В біології війку також називають цилієм (лат. cilium, у множині cilia) — органела, що є тонкою волоскоподібною структурою на поверхні еукаріотичної клітини.
Довжина війок може становити від 3-15 мкм до 2 мм, діаметр — 0,1-0,6 мкм. Війки можуть бути як рухомими, так і ні (у цьому випадку служать рецепторами). Характерні для інфузорій. У багатьох безхребетних тварин ними вкрита вся поверхня тіла (війчасті черви, личинки кишковопорожнинних та губок) або окремі його ділянки — наприклад, зябра у поліхет і двостулкових молюсків, підошва ноги у черевоногих молюсків, навколоротовий апарат у коловерток. Війки можуть утворювати різноманітні спеціалізовані структури. Наприклад, гребні пластинки реброплавів складаються з довгих (до 2 мм) війок, що зрослися. У багатьох безхребетних війки є також на клітинах кишкового епітелію. У хребетних (у тому числі людини) в багатьох органах теж є клітини з рухомими війками. У людини війчастим епітелієм вистелені, наприклад, дихальні шляхи.