Відмінності між версіями «Є»
(Створена сторінка: '''Є. '''3-е лицо ед. ч. н. вр. отъ гл''. '''''бути'''. Есть. ''Є в мене криниця під перелазом. ''Лавр. 35. '...) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Є. | + | '''Є. |
| − | + | ||
| + | Є, перше значення: невідм., сер. Сьома літера українського алфавіту на позначення сполучення «й» або м'якого приголосного звука з голосним звуком «є». | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 494. | ||
| + | |||
| + | Є, друге значення: | ||
| + | 1. Форма теп. ч. всіх осіб одн. і мн. дієслова бути. За кілька хвилин вона вже засипала Раїсу безладними питаннями: — Чи є в неї сестра? А вишні в саду вже достигли? Чи й в неї була та сама начальниця в школі? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 319); У юрбі з усіх уже кутків народ: є з Новоселівки, є з-над яру (Андрій Головко, II, 1957, 321). | ||
| + | 2. Служить зв'язкою у складному присудку. Мова є найважливіший засіб людських стосунків.. (Ленін, 20, 1950, 364). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 494. | ||
| + | |||
[[Категорія:Єв]] | [[Категорія:Єв]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 15:52, 18 жовтня 2021
Є.
Є, перше значення: невідм., сер. Сьома літера українського алфавіту на позначення сполучення «й» або м'якого приголосного звука з голосним звуком «є». Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 494.
Є, друге значення: 1. Форма теп. ч. всіх осіб одн. і мн. дієслова бути. За кілька хвилин вона вже засипала Раїсу безладними питаннями: — Чи є в неї сестра? А вишні в саду вже достигли? Чи й в неї була та сама начальниця в школі? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 319); У юрбі з усіх уже кутків народ: є з Новоселівки, є з-над яру (Андрій Головко, II, 1957, 321). 2. Служить зв'язкою у складному присудку. Мова є найважливіший засіб людських стосунків.. (Ленін, 20, 1950, 364). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 494.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
