Відмінності між версіями «Головач»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Головач, -ча, '''''м. ''1) '''= Головань 1. '''МВ. II. 13. 2) Рыба: Salmo hucho (самецъ). Шух. І. 24. 3) Рыба: cottus, бычекъ, головачъ. Вх. Лем. 404. Вх. Пч. II. 19. 4) Головастикъ. Вх. Пч. II. 17. 5) Верхъ шляпы клебанки. Вх. Зн. 25. 6) См. '''Обіручний столець. '''Вх. Лем. 441. | '''Головач, -ча, '''''м. ''1) '''= Головань 1. '''МВ. II. 13. 2) Рыба: Salmo hucho (самецъ). Шух. І. 24. 3) Рыба: cottus, бычекъ, головачъ. Вх. Лем. 404. Вх. Пч. II. 19. 4) Головастикъ. Вх. Пч. II. 17. 5) Верхъ шляпы клебанки. Вх. Зн. 25. 6) См. '''Обіручний столець. '''Вх. Лем. 441. | ||
[[Категорія:Го]] | [[Категорія:Го]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | '''ГОЛОВА́Ч, -а''', чол. | ||
+ | |||
+ | # розм. Те саме, що головань. ''Якийсь москаль сидить: головач, розкошланий, невмиваний'' (Марко Вовчок, I, 1955, 276). | ||
+ | # діал. У західних областях України в минулому — керівна особа. ''Князь бавився, 'їздив на візити по міських, головачах та околишніх панах'' (Іван Франко, 111, 1950, 146); ''— Ха-ха, ото наш піп і головачі завертяться з жандармами'' (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 354). | ||
+ | # Жук родини пластинчатовусих з великою головою і дуже розвиненими ротовими частинами; шкідпик бобових та злакових рослин; кравчик. Кравчик, або головач — Lethrus apterus Laxm. ''Жук чорний, переднєспинка з витягнутими вперед передніми кутами; тіло дуже опукле, голова велика з сильно розвиненими ротовими частинами'' (Шкідники.. рослин, 1949, 168). | ||
+ | # Народна назва самця лосося дунайського. | ||
+ | # Риба родини бичкових; бичок-головень. | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | '''Головач, -ча, '''''м.'' | ||
+ | |||
+ | # = Головань 1. '''МВ. II. 13. | ||
+ | # Рыба: Salmo hucho (самецъ). Шух. І. 24. | ||
+ | # Рыба: cottus, бычекъ, головачъ. Вх. Лем. 404. Вх. Пч. II. 19. | ||
+ | # Головастикъ. Вх. Пч. II. 17. | ||
+ | # Верхъ шляпы клебанки. Вх. Зн. 25. | ||
+ | # См. '''Обіручний столець. '''Вх. Лем. 441. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | 1) '''Головач''' — многозначный термин. | ||
+ | |||
+ | * Жужелицы-головачи (лат. Broscinae) — подсемейство жужелиц | ||
+ | * Головач (кравчик, Lethrus apterus) — жук семейства пластинчатоусых. | ||
+ | * Головач (зонтичная птица, Cephalopterus ornatus) — птица семейства котинг (Cotingidae) | ||
+ | * Головач (Calvatia) — род грибов | ||
+ | |||
+ | 2) '''Головач, -вача''', ч. Вр. | ||
+ | |||
+ | # Пуголовок (). | ||
+ | # Вид риби з родини коропових (). | ||
+ | # Головань, головач; людина з великою головою. | ||
+ | |||
+ | 3) '''Головач''' | ||
+ | |||
+ | * Птица подотряда одноголосых воробьиных, обитающая в лесах Центральной и Южной Америки. | ||
+ | * Жук семейства пластинчатоусых с коротким телом и большой головой - вредитель сельского хозяйства. | ||
+ | * Шарообразный гриб, мякоть которого при высыхании превращается в пыль; дождевой гриб, дождевик. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: головач.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: головач2.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: головач3.jpg |x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| ceyhv9mX9uA }} | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | ''Головень (Squalius)'' — рід променеперих риби родини коропових, що містить європейських головнів (головень європейський — це, власне, і є S. cephalus). Цей рід належить до підродини Leuciscinae як і інші головні й яльці взагалі. | ||
+ | |||
+ | Євразійський ялець, Leuciscus, є близьким родичем. Види роду Squalius раніше були повністю включені у рід Leuciscus, і їх розмежування по відношенню один до одного було невизначеним. Багато видів, останнім часом, були переміщені з одного роду в інший. Як правило, види Leuciscus, в сучасному розумінні цього слова, є широко поширенні у всій Євразії, в той час як види Squalius майже обмежується сучасною Європою. | ||
+ | |||
+ | Гібридизація не рідкісна в Cyprinidae, у тому числі й цього роду. S. alburnoides, як відомо, має гібридне походження, предки походять з доісторичних видів, пов'язаних з Anaecypris; останні пов'язані з предками S. pyrenaicus. Сучасні S. alburnoides спаровуються з симпатричними родинними видами. | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C Головань]=== | ||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D0%B0 Риба]=== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 19:49, 7 листопада 2021
Головач, -ча, м. 1) = Головань 1. МВ. II. 13. 2) Рыба: Salmo hucho (самецъ). Шух. І. 24. 3) Рыба: cottus, бычекъ, головачъ. Вх. Лем. 404. Вх. Пч. II. 19. 4) Головастикъ. Вх. Пч. II. 17. 5) Верхъ шляпы клебанки. Вх. Зн. 25. 6) См. Обіручний столець. Вх. Лем. 441.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГОЛОВА́Ч, -а, чол.
- розм. Те саме, що головань. Якийсь москаль сидить: головач, розкошланий, невмиваний (Марко Вовчок, I, 1955, 276).
- діал. У західних областях України в минулому — керівна особа. Князь бавився, 'їздив на візити по міських, головачах та околишніх панах (Іван Франко, 111, 1950, 146); — Ха-ха, ото наш піп і головачі завертяться з жандармами (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 354).
- Жук родини пластинчатовусих з великою головою і дуже розвиненими ротовими частинами; шкідпик бобових та злакових рослин; кравчик. Кравчик, або головач — Lethrus apterus Laxm. Жук чорний, переднєспинка з витягнутими вперед передніми кутами; тіло дуже опукле, голова велика з сильно розвиненими ротовими частинами (Шкідники.. рослин, 1949, 168).
- Народна назва самця лосося дунайського.
- Риба родини бичкових; бичок-головень.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Головач, -ча, м.
- = Головань 1. МВ. II. 13.
- Рыба: Salmo hucho (самецъ). Шух. І. 24.
- Рыба: cottus, бычекъ, головачъ. Вх. Лем. 404. Вх. Пч. II. 19.
- Головастикъ. Вх. Пч. II. 17.
- Верхъ шляпы клебанки. Вх. Зн. 25.
- См. Обіручний столець. Вх. Лем. 441.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
1) Головач — многозначный термин.
- Жужелицы-головачи (лат. Broscinae) — подсемейство жужелиц
- Головач (кравчик, Lethrus apterus) — жук семейства пластинчатоусых.
- Головач (зонтичная птица, Cephalopterus ornatus) — птица семейства котинг (Cotingidae)
- Головач (Calvatia) — род грибов
2) Головач, -вача, ч. Вр.
- Пуголовок ().
- Вид риби з родини коропових ().
- Головань, головач; людина з великою головою.
3) Головач
- Птица подотряда одноголосых воробьиных, обитающая в лесах Центральной и Южной Америки.
- Жук семейства пластинчатоусых с коротким телом и большой головой - вредитель сельского хозяйства.
- Шарообразный гриб, мякоть которого при высыхании превращается в пыль; дождевой гриб, дождевик.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Головень (Squalius) — рід променеперих риби родини коропових, що містить європейських головнів (головень європейський — це, власне, і є S. cephalus). Цей рід належить до підродини Leuciscinae як і інші головні й яльці взагалі.
Євразійський ялець, Leuciscus, є близьким родичем. Види роду Squalius раніше були повністю включені у рід Leuciscus, і їх розмежування по відношенню один до одного було невизначеним. Багато видів, останнім часом, були переміщені з одного роду в інший. Як правило, види Leuciscus, в сучасному розумінні цього слова, є широко поширенні у всій Євразії, в той час як види Squalius майже обмежується сучасною Європою.
Гібридизація не рідкісна в Cyprinidae, у тому числі й цього роду. S. alburnoides, як відомо, має гібридне походження, предки походять з доісторичних видів, пов'язаних з Anaecypris; останні пов'язані з предками S. pyrenaicus. Сучасні S. alburnoides спаровуються з симпатричними родинними видами.