Відмінності між версіями «Селезень»
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | ||
| + | сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}} | ||
| + | |||
'''Селезень, -зня, '''''м. ''1) Селезень. ''Пливи, пливи, селезню, против води тихо. ''Мет. 49. Ум. '''Селезник, се́лезничок. '''Грин. I. 104. ''Не наступай, селезнику, уточці на крильця. ''Чуб. V. 307. 2) Знакъ отъ удара по льду, когда ледъ въ ударенномъ мѣстѣ трескается, но не выбивается. ''Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою, так селезень і вкипів. ''Мнж. 119. 3) Узоры, намерзшіе на оконномъ стеклѣ. Бирюч. у. | '''Селезень, -зня, '''''м. ''1) Селезень. ''Пливи, пливи, селезню, против води тихо. ''Мет. 49. Ум. '''Селезник, се́лезничок. '''Грин. I. 104. ''Не наступай, селезнику, уточці на крильця. ''Чуб. V. 307. 2) Знакъ отъ удара по льду, когда ледъ въ ударенномъ мѣстѣ трескается, но не выбивается. ''Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою, так селезень і вкипів. ''Мнж. 119. 3) Узоры, намерзшіе на оконномъ стеклѣ. Бирюч. у. | ||
[[Категорія:Се]] | [[Категорія:Се]] | ||
| + | |||
| + | ==Академічний словник української мови== | ||
| + | '''СЕ́ЛЕЗЕНЬ''', зня, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Самець качки; качур. В одсвіті зорі пролетів селезень і незабаром упав на воду, де лунко кахкала дика качка (Михайло Стельмах, II, 1962, 335); * У порівняннях. Два човни, як два селезні, тихо полинули по воді (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); Хлопці пірнули, як селезні (Олесь Гончар, III, 1959, 210). | ||
| + | |||
| + | 2. розм. Намерзлий візерунок на віконних шибках; лисиця. | ||
| + | |||
| + | 3. розм. Розколина на кризі, що утворюється від удару. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою [кийком], — так селезень і вкипів (Словник Грінченка). | ||
| + | |||
| + | == Ка́чка, ву́тка, ути́на чи у́тиця == | ||
| + | |||
| + | Поширена назва багатьох видів птахів родини качкових. Це є позатаксономічна група птахів. До качок належать галагази, черні (нирки), річкові качки, шавкуни, крехи й інші. Все це птахи середніх або невеликих розмірів із короткою шиєю та цівкою, покритою спереду поперечними щитками. Забарвлення пір'я різноманітне, багато видів мають особливе «дзеркальце» на крилах. Для ряду видів, особливо північних, характерний різко виражений статевий диморфізм у період розмноження, що виявляється найчастіше в різному забарвленні пір'я самця та самиці. У більшості видів линяння відбувається двічі на рік: літнє — повне, осіннє — часткове. На позначення самців качок часто використовують окремі терміни — се́лезень, се́лех, ка́тир або ка́чур. Дитинча качки називають кача́м (каченя́м), утя́м (утеня́м) або кряча́м. | ||
| + | |||
| + | Качки поширені по цілому світу. Деякі види, переважно в помірних і арктичних широтах північної півкулі є перелітні, тоді як інші, особливо в тропіках, ні. Деякі качки, зокрема Австралії, де кількість опадів непостійна, шукають тимчасові озера й водойми, що формуються після дощу. | ||
| + | |||
| + | Часто вони є об'єктом промислу людей або розводяться у сільському господарстві. Домашні качки походять від крижня. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Duck16.jpg|Селезень | ||
| + | Файл:1359470459 1720525777.jpg|Селезень-мандарин | ||
| + | Файл:Selezen.jpg|Селезень | ||
| + | </gallery> | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|JCgKpXl2QJI}} | ||
| + | {{#ev:youtube|tsPl5XxKqHM}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 14:19, 26 листопада 2017
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}
Селезень, -зня, м. 1) Селезень. Пливи, пливи, селезню, против води тихо. Мет. 49. Ум. Селезник, се́лезничок. Грин. I. 104. Не наступай, селезнику, уточці на крильця. Чуб. V. 307. 2) Знакъ отъ удара по льду, когда ледъ въ ударенномъ мѣстѣ трескается, но не выбивается. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою, так селезень і вкипів. Мнж. 119. 3) Узоры, намерзшіе на оконномъ стеклѣ. Бирюч. у.
Зміст
Академічний словник української мови
СЕ́ЛЕЗЕНЬ, зня, чол.
1. Самець качки; качур. В одсвіті зорі пролетів селезень і незабаром упав на воду, де лунко кахкала дика качка (Михайло Стельмах, II, 1962, 335); * У порівняннях. Два човни, як два селезні, тихо полинули по воді (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); Хлопці пірнули, як селезні (Олесь Гончар, III, 1959, 210).
2. розм. Намерзлий візерунок на віконних шибках; лисиця.
3. розм. Розколина на кризі, що утворюється від удару. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою [кийком], — так селезень і вкипів (Словник Грінченка).
Ка́чка, ву́тка, ути́на чи у́тиця
Поширена назва багатьох видів птахів родини качкових. Це є позатаксономічна група птахів. До качок належать галагази, черні (нирки), річкові качки, шавкуни, крехи й інші. Все це птахи середніх або невеликих розмірів із короткою шиєю та цівкою, покритою спереду поперечними щитками. Забарвлення пір'я різноманітне, багато видів мають особливе «дзеркальце» на крилах. Для ряду видів, особливо північних, характерний різко виражений статевий диморфізм у період розмноження, що виявляється найчастіше в різному забарвленні пір'я самця та самиці. У більшості видів линяння відбувається двічі на рік: літнє — повне, осіннє — часткове. На позначення самців качок часто використовують окремі терміни — се́лезень, се́лех, ка́тир або ка́чур. Дитинча качки називають кача́м (каченя́м), утя́м (утеня́м) або кряча́м.
Качки поширені по цілому світу. Деякі види, переважно в помірних і арктичних широтах північної півкулі є перелітні, тоді як інші, особливо в тропіках, ні. Деякі качки, зокрема Австралії, де кількість опадів непостійна, шукають тимчасові озера й водойми, що формуються після дощу.
Часто вони є об'єктом промислу людей або розводяться у сільському господарстві. Домашні качки походять від крижня.
Ілюстрації
Селезень
Селезень-мандарин
Селезень
