Відмінності між версіями «Заговіни»
(→Словник української мови: в 11 томах) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ahovyny.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 12:52, 21 листопада 2017
Заговіни, -він, ж., мн. . Заговѣнье, канунъ поста.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах
ЗА́ГОВИНИ, вин, мн., заст. Останній день перед постом, коли можна їсти скоромне (сало, м'ясо і т. ін.). Гурток зібрався вперше в заговини перед великим постом (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 391).
Знаки української етнокультури: Словник-довідник
за́говини = за́говіни
1) останні дні перед постом, коли можна їсти (дозволено споживати) скоромне (сало, м’ясо і т. ін.); переддень посту; у народі перетворився на звичай добре попоїсти перед постом; тривають днів чотири; запрошують одне одного в гості, пригощають, частують. Латин прибрався, мов на запуст (І. Котляревський);
2) (з великої літери) За́говини на Петрі́вку див. Яри́ло 2;
3) (з великої літери) За́говини на Пили́півку = Пили́півські (Різдвя́ні) за́говини див. Пили́півка 2;
4) Ніжкові́ за́говини — заговини перед Масницею, коли їли холодець із свинячих ніжок (звідси Ніжкове́ пу́щення = Ніжкові́ заго́вини).
Ілюстрації
|
