Відмінності між версіями «Мша»
({{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}) |
(→Джерела та література) |
||
| (не показані 12 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Мша, мші, '''''ж. | + | '''Мша, мші, '''''ж.. обідня |
| − | + | [[Категорія:Мш]] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | |||
| − | |||
| − | [[Категорія: | + | |
| + | ''Обідня у католиків'' | ||
| + | '''ОБІ́ДНЯ''', і, жін. Відправа у католицькій церкві, яку служать у першій половині дня, до обіду. [Степанида:] Ти б он подивилась на батька, як він стоїть у церкві та цілісіньку обідню, сердешний, вихитає головою та все молитви шепче... (Марко Кропивницький, I, 1958, 120); Була неділя. У брянських церквах дзвонили до обідні (Анатолій Шиян, Вибр.. 1947, 22). | ||
| + | |||
| + | ''''Католицьке богослужіння'' -''зовнішнє вираження релігійності, виражене в громадських молитвах і обрядах. Складає істотну частину релігії взагалі. Воно в зовнішньому відображає внутрішній зміст самої віри і релігійний настрій душі. Релігійне почуття не може не виливатися в живих проявах — в слові, чи в жертви, чи в інших яких діях богопочитания; релігія немислима без культу, в якому вона проявляє і виражає себе подібно до того, як душа виявляє своє життя через тіло. Релігія по суті своїй прагне до вищого блага. Винуватцем, джерелом вищого блага виступає Бог, формою повідомлення блага з боку Бога людині — одкровення, а засобом придбання благовоління Божого з боку людини вважається богослужіння. Таким чином, богослужіння становить нероздільну і суттєву частину релігії взагалі. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Зображення:Без названияееее.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|BpOhrQFPRbI}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/obidnja | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 20:46, 22 жовтня 2018
Мша, мші, ж.. обідня
Обідня у католиків
ОБІ́ДНЯ, і, жін. Відправа у католицькій церкві, яку служать у першій половині дня, до обіду. [Степанида:] Ти б он подивилась на батька, як він стоїть у церкві та цілісіньку обідню, сердешний, вихитає головою та все молитви шепче... (Марко Кропивницький, I, 1958, 120); Була неділя. У брянських церквах дзвонили до обідні (Анатолій Шиян, Вибр.. 1947, 22).
'Католицьке богослужіння -зовнішнє вираження релігійності, виражене в громадських молитвах і обрядах. Складає істотну частину релігії взагалі. Воно в зовнішньому відображає внутрішній зміст самої віри і релігійний настрій душі. Релігійне почуття не може не виливатися в живих проявах — в слові, чи в жертви, чи в інших яких діях богопочитания; релігія немислима без культу, в якому вона проявляє і виражає себе подібно до того, як душа виявляє своє життя через тіло. Релігія по суті своїй прагне до вищого блага. Винуватцем, джерелом вищого блага виступає Бог, формою повідомлення блага з боку Бога людині — одкровення, а засобом придбання благовоління Божого з боку людини вважається богослужіння. Таким чином, богослужіння становить нероздільну і суттєву частину релігії взагалі.
Ілюстрації
