Відмінності між версіями «Дьоготь»
(Створена сторінка: '''Дьоготь, -гтю, '''''м. ''= '''Діготь. '''''Тхне смолою та дьогтем. ''Левиц. Категорія:Дь) |
|||
| (не показані 19 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дьоготь, -гтю, '''''м. ''= '''Діготь. '''''Тхне смолою та дьогтем. ''Левиц. | '''Дьоготь, -гтю, '''''м. ''= '''Діготь. '''''Тхне смолою та дьогтем. ''Левиц. | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Дь]] | [[Категорія:Дь]] | ||
| + | |||
| + | == Словник української мови == | ||
| + | ДЬОГОТЬ, гтю, чол. Темна густа в'язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці дерева, торфу, бурого та кам'яного вугілля. Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу, мазати голову дьогтем, натикати пір'ям (Панас Мирний, IV, 1955, 235); З пнів та коріння.. гнав [Шембек] дьоготь, випалював поташ і скипидар (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 179); * У порівняннях. Засіли [Плачинда з Давидом] по самий драбиняк у чорному, як дьоготь, болоті (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 105). | ||
| + | |||
| + | «Словник української мови» [http://sum.in.ua/p/2/451/2]; | ||
| + | |||
| + | == Словотворення == | ||
| + | Дьо́готь– іменник чоловічого роду. | ||
| + | |||
| + | [http://Worldwidedictionary [ http://uk.worldwidedictionary.org /дьоготь<nowiki>]</nowiki>]; | ||
| + | |||
| + | == Російською мовою == | ||
| + | Дёготь - cуществительное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 2*a по классификации А. Зализняка). | ||
| + | Корень: -дегот-. | ||
| + | URL: http://ru.wiktionary.org/wik/дёготь | ||
| + | |||
| + | == Це цікаво знати! == | ||
| + | Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів». | ||
| + | == Рекомендовані джерела == | ||
| + | == Див. також == | ||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | [[Файл:Дьоготь.jpg||безрамки]] [[Файл:дьоготь_2.jpg||безрамки]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|i0Pgsltf8Eo}} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
| + | [[Категорія:СловОпис]] | ||
Поточна версія на 16:48, 29 листопада 2017
Дьоготь, -гтю, м. = Діготь. Тхне смолою та дьогтем. Левиц.
Зміст
Словник української мови
ДЬОГОТЬ, гтю, чол. Темна густа в'язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці дерева, торфу, бурого та кам'яного вугілля. Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу, мазати голову дьогтем, натикати пір'ям (Панас Мирний, IV, 1955, 235); З пнів та коріння.. гнав [Шембек] дьоготь, випалював поташ і скипидар (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 179); * У порівняннях. Засіли [Плачинда з Давидом] по самий драбиняк у чорному, як дьоготь, болоті (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 105).
«Словник української мови» [1];
Словотворення
Дьо́готь– іменник чоловічого роду.
[ http://uk.worldwidedictionary.org /дьоготь];
Російською мовою
Дёготь - cуществительное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 2*a по классификации А. Зализняка). Корень: -дегот-. URL: http://ru.wiktionary.org/wik/дёготь
Це цікаво знати!
Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».
Рекомендовані джерела
Див. також
Ілюстрації
