Відмінності між версіями «Вирій»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| − | + | ||
| − | + | http://marinashtefuca.eto-ya.com/files/2013/10/5233832_large.jpg | |
| − | + | ||
| − | + | http://uzhgorod.net.ua/images/news/2017/9/max/hqdefault.jpg | |
| − | + | ||
| − | + | https://media.licdn.com/mpr/mpr/shrinknp_800_800/p/7/005/09a/36b/09711fe.jpg | |
| + | |||
| + | http://probapera.org/content/publication/PH18958_2.JPG | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| Рядок 34: | Рядок 36: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | |||
| − | |||
Ю. Г. Писаренко. Вирій, ірій, рай // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 512. — ISBN 966-00-0734-5. | Ю. Г. Писаренко. Вирій, ірій, рай // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 512. — ISBN 966-00-0734-5. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 13:46, 24 листопада 2017
Ви́рій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Стор. МПр. 167. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла. Мет. 211.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках У словнику української мови зазначено що: ви́рій = вира́й = и́рій = і́рій = ура́й —
1) теплі країни, краї; також теплі води; слово (давнє «ірсад») означає «теплий край», можливо, від грецьк. «ір» — «весна»; за повір’ям, вирій пов’язаний з раєм, теплою, вічнозеленою й сонячною країною, розташованою далеко на Сході, за морем, куди на зиму відлітають птахи, а на Здвиження нібито уповзають туди до своєї матері й плазуни, крім тих, які когось укусили; у цьому полягає накладена на них Божа кара; Ф. Філін вважає, що в уявленнях про ірій-вирій збереглися явні відлуння слов’янської язичницької релігії. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла (А. Метлинський); Журавлі відлітають у вирій на великій висоті, неквапливо і стиха курличуть — стоятиме тепла осінь (прикмета);
2) (з великої літери) Ви́рій = Ура́й — у східнослов’янській міфології — стародавні назви раю — блаженної сторони, вічної весни, вічного світла і Райського (Світового) дерева, Дерева життя, біля вершини якого нібито мешкають птахи та душі померлих; в українському фольклорі збереглося відлуння давніх уявлень про перевтілення душ померлих; можливо, відлітання птахів у Вирій так чи інакше асоціювалося з переміщенням душ у потойбічний світ, де, чекаючи на свій час, перебувають душі ще не народжених дітей (пор. народну формулу «звідки беруться діти» та відповідь на неї — «бусол, лелека, ворона чи гуси принесли»); у народних піснях весняного циклу збереглися мотиви відмикання ключем Вирію, звідки прилітають птахи; за народною легендою, колись ключі були у ворони, але та прогнівила Бога, і ключі було передано іншій птиці (можливо, зозулі, яка покидає вирій останньою), тому й кажуть: «Ворона й за морем літає, та дурна вертає»;
3) тільки Ура́й = Рай — бог родючої сили землі й плодючої сили тварин, володар полів, урожаю, бджолиного медозбору; до старовинного свята Ураю-Раю християнська церква припасувала день Юрія (див.).
