Відмінності між версіями «Хазяйство»

Поточна версія на 13:04, 23 жовтня 2021

Хазяйство, -ва, с. 1) Хозяйство. Мірошник мав хороший млин, в хазяйстві не аби що він. Гліб. 2) Соб. Хозяева. Далі почали усе білш, усе білш кури пропадати, та вже і не стерпіло хазяйство, пійшли до волости. Кв. II. 164. Ум. Хазяйствечко. Буде вже мені, каже, наймитувати, може, каже, своє хазяйствечко заведу. Рудч. Ск. І. 149. Мав собі домочок і садочок, і город, невеличке та хороше хазяйствечко. МВ. I. 17.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХАЗЯ́ЙСТВО, а, сер. 1. Виробнича, передусім сільськогосподарська, одиниця із засобами виробництва (землею, худобою і т. ін.); господарство (у 5 знач.). Старий Гамза як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард (Панас Мирний, IV, 1955, 204); На добрім хазяйстві Палагна набра лась тіла, стала повна й червона (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 334) Спать, спать пора, роботи-бо чимало Узавтра: лаштуватись до весни Заздалегідь, як хазяям годиться Великого хазяйства гуртового (Максим Рильський, III, 1961, 119); // Дім разом з предметами хатнього вжитку, надвірнії ми будівлями, садибою. Уставала Маруся раніш од усіх і лягала од усіх пізніш, бо, пораючись у дідусевім хазяйстві, було їй, вже казано вам, такого діла, що ой-ой! (Марко Вовчок, I, 1955, 382); Кирила прохали оглянути дачне хазяйство. Корова звалася Гашка, мала чудове вим'я і всім лизала руки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 218). 2. Майно якого-небудь виробництва або виробничої одиниці (земельні угіддя, господарські будівлі, інвентар, продукти харчування і т. ін.). На два ступені од дверей зелений горбик з лядою, — то погріб бабин. За хатою десять вишень та дві груші, — ото й усе хазяйство Хомишине... (Нечуй-Левицький, I, 1956, 72); // розм. Сукупність предметів, речей індивідуального вжитку. Хлоп'ята.. подалися розшукувати Валерикове школярське хазяйство (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 106). ♦ Зводити (звести) з хазяйства див. зводити. 3. Господарська діяльність; господарювання. — Чи робоча ж твоя невістка? — спитала кума, — чи тямить хоч трохи в хазяйстві? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 288); Скільки батько не нахиляв мене до хазяйства, але мене те не цікавило (Збірник про Кропивницького, 1955, 50). ♦ Бути (лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися і т. ін.) на хазяйстві — бути хазяїном двору, залишатися поратися, порядкувати, доглядати що-небудь у дворі чи хаті. Сама вона була на хазяйстві; паніматка пішла.. і наймичок забрала; а дочці наказала всякої роботи: і масло бити, і сметану збирати, і сир відгрібати (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 6); Зосталася генеральша сама собі на хазяйстві (Панас Мирний, I, 1949, 200); По хазяйству поратися (бігати і т. ін.) — займатися господарством; господарювати. В погожі дні Данько, напнувши на плечі материн латаний кожух, любить поратися надворі по хазяйству (Олесь Гончар, II, 1959, 199); Захотілося, наприклад, Пашці вчитися. Тітка.. казала їй добросердечно: — ..А що ж, я по хазяйству сама тоді маю бігати? Навіщо ж ми тоді тебе брали? (Гнат Хоткевич, I, 1966, 122). 4. розм. Збірн. до хазяїн 1. Далі та далі почали усе більш, усе більш кури пропадати, та вже і не стерпіло хазяйство, пішли до волості (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 396). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 10.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ХАЗЯ́ЙСТВО, а, с. 1. Виробнича, передусім сільськогосподарська, одиниця із засобами виробництва (землею, худобою і т. ін.); господарство (у 5 знач.). Старий Гамза як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард (Мирний, IV, 1955, 204); На добрім хазяйстві Палагна набралась тіла, стала повна й червона (Коцюб., II, 1955, 334); Спать, спать пора, роботи-бо чимало Узавтра: лаштуватись до весни Заздалегідь, як хазяям годиться Великого хазяйства гуртового (Рильський, III, 1961, 119); // Дім разом з предметами хатнього вжитку, надвірними будівлями, садибою. Уставала Маруся раніш од усіх і лягала од усіх пізніш, бо, пораючись у дідусевім хазяйстві, було їй, вже казано вам, такого діла, що ой-ой! (Вовчок, І, 1955, 382); Кирила прохали оглянути дачне хазяйство. Корова звалася Гашка, мала чудове вим’я і всім лизала руки (Коцюб., II, 1955, 218). 2. Майно якого-небудь виробництва або виробничої одиниці (земельні угіддя, господарські будівлі, інвентар, продукти харчування і т. ін.). На два ступені од дверей зелений горбик з лядою,— то погріб бабин. За хатою десять вишень та дві груші,— ото й усе хазяйство Хомишине… (Н.-Лев., І, 1956, 72); // розм. Сукупність предметів, речей індивідуального вжитку. Хлоп’ята.. подалися розшукувати Валерикове школярське хазяйство (Гончар, Таврія, 1952, 106). &́9671; Зво́дити (звести́) з хазя́йства див. зво́дити. 3. Господарська діяльність; господарювання. — Чи робоча ж твоя невістка? — спитала кума, —чи тямить хоч трохи в хазяйстві? (Н.-Лев., II, 1956, 288); Скільки батько не нахиляв мене до хазяйства, але мене те не цікавило (Збірник про Кроп., 1955, 50). &́9671; Бу́ти (лиша́тися, лиши́тися, зостава́тися, зоста́тися і т. ін.) на хазя́йстві — бути хазяїном двору, залишатися поратися, порядкувати, доглядати що-небудь у дворі чи хаті. Сама вона була на хазяйстві; паніматка пішла.. і наймичок забрала; а дочці наказала всякої роботи: і масло бити, і сметану збирати, і сир відгрівати (Свидн., Люборацькі, 1955, 6); Зосталася генеральша сама собі на хазяйстві (Мирний, І, 1949, 200); По хазя́йству по́ратися (бі́гати і т. ін.) — займатися господарством; господарювати. В погожі дні Данько, напнувши на плечі материн латаний кожух, любить поратися надворі по хазяйству (Гончар, II, 1959, 199); Захотілося, наприклад, Пашці вчитися. Тітка.. казала їй добросердечно: — ..А що ж, я по хазяйству сама тоді маю бігати? Навіщо ж ми тоді тебе брали? (Хотк., І, 1966, 122).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

1) Виробнича, передусім сільськогосподарська, одиниця із засобами виробництва (землею, худобою і т. ін.); господарство (у 5 знач.). || Дім разом з предметами хатнього вжитку, надвірними будівлями, садибою. 2) Майно якого-небудь виробництва або виробничої одиниці (земельні угіддя, господарські будівлі, інвентар, продукти харчування і т. ін.). || розм. Сукупність предметів, речей індивідуального вжитку. 3) Господарська діяльність; господарювання. 4) розм. Збірн. до хазяїн 1).

Ілюстрації

Медіа