Відмінності між версіями «П’ядити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:photo_2017-11-20_20-00-32. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:photo_2017-11-20_20-00-32.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2785215-6417060-941782-0-1503321260-1503321371-650-1-1503321371-650-14c361527a-1503403547. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2785215-6417060-941782-0-1503321260-1503321371-650-1-1503321371-650-14c361527a-1503403547.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:shelkopryad_monashenka-1.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 20:08, 20 листопада 2017
П’ядити, -джу, -диш, гл. 1) Мѣрять п’я́ддю. Вх. Лем. 459. 2) О гусеницѣ геометра: ползти. П’ядит усениця. Вх. Лем. 459. 3) Стремиться, достигать, добиться. Вх. Лем. 459.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках На Лемківщині п'ядь — відстань між великим і вказівним або великим і середнім пальцями, нею найчастіше міряли полотно та дерево. Похідним від п'яді було "п'ядити", "п'ядею міряти". Похiдна вiд слова п'ядь лексема п'ядити, у лемкiвськiй говiрцi використовується як для позначення методу мiряння п'яддю, так i способу пересування гусеницi п'ядака ( пєдака )
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Верхратский I. Про говор галицких лемкiв // Збiрник фiльольоґiчної секциї НТШ. Львiв, Т. 5. С. 459)
