Відмінності між версіями «Межень»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 6 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Sula_River_in_Ukraine20112017.jpg|250px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Moloma20112017.jpg|250px]] |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Vyatka River20112017.JPG|250px]] | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |
|} | |} | ||
| Рядок 35: | Рядок 34: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | Ме́жень — період (не менше 10 днів) внутрішньорічного циклу, протягом якого в річці спостерігаються найменші рівні й витрати води. Річки живляться в цей час переважно ґрунтовими водами. | ||
| + | |||
| + | В помірних та високих широтах для річок найхарактерніші літньо-осіння та зимова межені. Перша відбувається від закінчення весняного водопілля, спричиненого переважно таненням снігу, або закінчення літніх дощових паводків, до осінніх паводків, а при їх відсутності до зимового льодоставу. Зимова межень починається від початку льодоставу до весняного весняного водопілля. Залежно від конкретних погодно-кліматичних умов, найнижчі рівні води можуть також спостерігатись восени та весною. Для більшості річок України характерна одна осінньо-зимова межень (з найнижчими рівнями в середині зими), що час від часу переривається паводками. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | 1.Словник української мови | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 2.Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989. | ||
| + | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 15:29, 21 листопада 2017
Межень, -жня, м. Люде казали, що сей год на гречки добрий межень буде, на проси не так, а на гречки добрий.
Ме́жень и ме́жінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна до Тройці, межена до Покрови, просол до заговін, або до Миколая... Настояща добич то межінь. Сказано літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить. Азовск. побереж. Залюбовск. Въ Хорольск. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
МЕ́ЖЕНЬ, МЕЖІ́НЬ, межені, жін.
1. Низький рівень води в річці, озері (переважно влітку). Літом настає пора межені: води стає мало, рівень рік дуже знижується і з'являються мілини (Фізична географія, 7, 1957, 108); Зимова межень.
2. діал. Середина літа, час, коли річки мають низький рівень води. Настояща добич [у рибалок] — то межінь. Сказано — літо: на все хороше (Словник Грінченка). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 667.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
.
Іншими мовами
Межень - англ. "Low water"
Межень - франц. "étiage", "basses eaux"
Межень - іспан. "estiaje"
Див. також
Ме́жень — період (не менше 10 днів) внутрішньорічного циклу, протягом якого в річці спостерігаються найменші рівні й витрати води. Річки живляться в цей час переважно ґрунтовими водами.
В помірних та високих широтах для річок найхарактерніші літньо-осіння та зимова межені. Перша відбувається від закінчення весняного водопілля, спричиненого переважно таненням снігу, або закінчення літніх дощових паводків, до осінніх паводків, а при їх відсутності до зимового льодоставу. Зимова межень починається від початку льодоставу до весняного весняного водопілля. Залежно від конкретних погодно-кліматичних умов, найнижчі рівні води можуть також спостерігатись восени та весною. Для більшості річок України характерна одна осінньо-зимова межень (з найнижчими рівнями в середині зими), що час від часу переривається паводками.
Джерела та література
1.Словник української мови
2.Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.
