Відмінності між версіями «Дурити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Дурити, -рю, -риш, '''''гл. ''Обманывать, дурачить. ''Що день Бога хвалить і що день людей дури...)
 
(Джерела та література)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Дурити, -рю, -риш, '''''гл. ''Обманывать, дурачить. ''Що день Бога хвалить і що день людей дурить. ''Ном. № 3060. ''Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать. ''Шевч. 212.  
 
'''Дурити, -рю, -риш, '''''гл. ''Обманывать, дурачить. ''Що день Бога хвалить і що день людей дурить. ''Ном. № 3060. ''Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать. ''Шевч. 212.  
 
[[Категорія:Ду]]
 
[[Категорія:Ду]]
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
ДУРИТИ, дурю, дуриш, недок., перех. Обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками. Не дуріте дітей ваших, Що вони на світі На те тілько, щоб панувать... (Тарас Шевченко, I, 1951, 332); Кайдашиха була зовсім здорова й дурила свою невістку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 283); Той безсовісно дурив їх своїми легкими і веселими словами (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 128);
 +
//  Ставитися до кого-небудь недобросовісно, нечесно. Панам легко живеться на світі, а ти, хлопе, на них роби! Вони тебе дурять.., за твою гірку працю кажуть тобі ще платити, податками здирають... (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 46); — Скажіть нам, Андріяновичу, скільки хабара дав вам пан, щоб ви разом з ним народ дурили? (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 514);
 +
//  Спокушати, зводити (дівчат). Давно се діялось, Ще як борці у нас ходили По селах та дівчат дурили (Тарас Шевченко, II, 1953, 77).
 +
Дурити го́лову (із запереч. не голови́) — обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками; позбавляти можливості тверезо міркувати. Дурив [посол] Мазепі голову, скільки міг (Юрій Яновський, I, 1958, 426); Нехай стара не дурить голови ні собі, ані дівці: хазяйський син не візьме убогої (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 8); Дурити світом — бути легковажним, несерйозно ставитися до всього. [Химка:] Хай, поки ще сам був, — дурив світом; а тепер, — ..пора і за розум узятись... (Панас Мирний, V, 1955, 241).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:402BC98E-4860-4869-A924-2D8498E59022.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1B652C39-D857-4759-90DD-90BF9CCFD459.jpeg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|kejDm4mb5Ks}}
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
http://sum.in.ua/s/duryty
 +
 +
https://m.youtube.com/watch?v=kejDm4mb5Ks
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 20:47, 29 жовтня 2018

Дурити, -рю, -риш, гл. Обманывать, дурачить. Що день Бога хвалить і що день людей дурить. Ном. № 3060. Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать. Шевч. 212.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ДУРИТИ, дурю, дуриш, недок., перех. Обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками. Не дуріте дітей ваших, Що вони на світі На те тілько, щоб панувать... (Тарас Шевченко, I, 1951, 332); Кайдашиха була зовсім здорова й дурила свою невістку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 283); Той безсовісно дурив їх своїми легкими і веселими словами (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 128); // Ставитися до кого-небудь недобросовісно, нечесно. Панам легко живеться на світі, а ти, хлопе, на них роби! Вони тебе дурять.., за твою гірку працю кажуть тобі ще платити, податками здирають... (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 46); — Скажіть нам, Андріяновичу, скільки хабара дав вам пан, щоб ви разом з ним народ дурили? (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 514); // Спокушати, зводити (дівчат). Давно се діялось, Ще як борці у нас ходили По селах та дівчат дурили (Тарас Шевченко, II, 1953, 77).

Дурити го́лову (із запереч. не голови́) — обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками; позбавляти можливості тверезо міркувати. Дурив [посол] Мазепі голову, скільки міг (Юрій Яновський, I, 1958, 426); Нехай стара не дурить голови ні собі, ані дівці: хазяйський син не візьме убогої (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 8); Дурити світом — бути легковажним, несерйозно ставитися до всього. [Химка:] Хай, поки ще сам був, — дурив світом; а тепер, — ..пора і за розум узятись... (Панас Мирний, V, 1955, 241).

Ілюстрації

402BC98E-4860-4869-A924-2D8498E59022.jpeg 1B652C39-D857-4759-90DD-90BF9CCFD459.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/duryty

https://m.youtube.com/watch?v=kejDm4mb5Ks

Зовнішні посилання