Відмінності між версіями «Постити»
(→Сучасні словники) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/postyty | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 00:10, 20 листопада 2017
Пости́ти, -щу́, -стиш, гл. Постить. Постимо як рахмани. Ном. № 128.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПОСТИТИ, пощу, постиш, недок. Дотримуватися посту, не їсти скоромного. Постив і говів, поки ніг не підвів (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 67); Говів [Омелько] два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити (Нечуй-Левицький, II, 1956, 265); — Панотець мені скаржився, що ти великий грішник: не постиш, коли церква каже, не йдеш до служби божої, як святі дзвони дзвонять (Казки Буковини, 1968, 33); // перен., розм. Нічого не їсти, голодувати. Хотів Кобилку Клим не їсти приучить, І Шкапа мусила постить (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 149); — Може, з'їв би щось, Іване? Цілий день постиш сьогодні, а вже й вечеряти пора (Михайло Стельмах, I, 1962, 425); Стародавні народи приділяли голодуванню багато уваги. Древні індійці постили по тридцять днів (Знання та праця, 6, 1966, 8).
Ілюстрації
|
|
|
|
