Відмінності між версіями «Жужмом»
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | Жужмом | |
[[Категорія:Жу]] | [[Категорія:Жу]] | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]] | |
| − | + | [[Категорія:Слова 2023 року]] | |
| − | == | + | ==Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.== |
| − | + | '''Жу́жмом''' ''нар''. Скомкавши. ''Так '''жужмом''' і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути''. Черк. у. Переносно: безпорядочно. ''Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде '''жужмом'''''. МВ. ІІ. 10. | |
| − | + | ==Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.== | |
| − | ЖУЖМОМ, присл. У згорнутому, скрученому вигляді, як-небудь (про одяг, тканини). Гусари й дами пороздягались і накидали жужмом цілу купу одежі на стільцях та на канапі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 148); Він почав підгортати під своє тіло жужмом одежу | + | '''ЖУЖМОМ''', ''присл''. У згорнутому, скрученому вигляді, як-небудь (про одяг, тканини). ''Гусари й дами пороздягались і накидали '''жужмом''' цілу купу одежі на стільцях та на канапі'' (Нечуй-Левицький, III, 1956, 148); ''Він почав підгортати під своє тіло '''жужмом''' одежу'' (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 299);<br /> |
| − | (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 299); | + | // Без усякої системи, купою, одно на друге (на другому). ''Кине [Олександра] в хаті все '''жужмом''', а сама чимчикує до корчми'' (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 68); ''Пішов [Стоян] у куток двору, де '''жужмом''' було звалено різний залізний брухт'' (Вітчизна, 7, 1948, 68);<br /> |
| − | + | // Все разом, великою кількістю. ''Коли деякі монголи надто наближалися до їх [тухольських] становищ, зараз скрипіла машина і '''жужмом''' летіло каміння на нещасних'' (Іван Франко, VI, 1951, 128); ''Та й під унію простий український люд не йшов '''жужмом''', — чим ближче до Москви, тим менше уніатів'' (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 482); * Образно. ''Нервове піднесення '''жужмом''' збило думки і відганяло сон'' (Юрій Смолич, I, 1958, 77). | |
| − | + | ==Фразеологічний словник української мови== | |
| − | + | '''стоя́ти жу́жмом'''. Бути неприбраним, розкиданим, у безладді. ''Побачивши, що в хаті все стоїть '''жужмом''', що на городі неполені грядки заростають бур’яном, замотав (Іван) те собі на вус'' (М. Коцюбинський). | |
| − | + | ==Цитати української літератури з використанням слова "жужмом"== | |
| − | == | + | 1. "Геолог дістав із заднього сидіння кинутий '''жужмом''' намет, сокиру та пакільчики" (Білик Іван Іванович - "Танго")<br /> |
| − | + | 2. "Поспішно, наче від сього багато залежить, скидаю речі у чемодан, одну на другу, '''жужмом'''" (Коцюбинський Михайло Михайлович - "Дебют")<br /> | |
| − | + | 3. "— Це, певно, Елпідифор йде з служби, — сказала Таїса Андріївна і, зібгавши Любчину спідницю жужмом, кинувши її, швиденько почимчикувала дрібненькими ніжками до світлиці" (Нечуй-Левицький Іван Семенович - "Неоднаковими стежками") | |
| − | == | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 07:50, 11 квітня 2023
Жужмом
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Жу́жмом нар. Скомкавши. Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Черк. у. Переносно: безпорядочно. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. ІІ. 10.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.
ЖУЖМОМ, присл. У згорнутому, скрученому вигляді, як-небудь (про одяг, тканини). Гусари й дами пороздягались і накидали жужмом цілу купу одежі на стільцях та на канапі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 148); Він почав підгортати під своє тіло жужмом одежу (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 299);
// Без усякої системи, купою, одно на друге (на другому). Кине [Олександра] в хаті все жужмом, а сама чимчикує до корчми (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 68); Пішов [Стоян] у куток двору, де жужмом було звалено різний залізний брухт (Вітчизна, 7, 1948, 68);
// Все разом, великою кількістю. Коли деякі монголи надто наближалися до їх [тухольських] становищ, зараз скрипіла машина і жужмом летіло каміння на нещасних (Іван Франко, VI, 1951, 128); Та й під унію простий український люд не йшов жужмом, — чим ближче до Москви, тим менше уніатів (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 482); * Образно. Нервове піднесення жужмом збило думки і відганяло сон (Юрій Смолич, I, 1958, 77).
Фразеологічний словник української мови
стоя́ти жу́жмом. Бути неприбраним, розкиданим, у безладді. Побачивши, що в хаті все стоїть жужмом, що на городі неполені грядки заростають бур’яном, замотав (Іван) те собі на вус (М. Коцюбинський).
Цитати української літератури з використанням слова "жужмом"
1. "Геолог дістав із заднього сидіння кинутий жужмом намет, сокиру та пакільчики" (Білик Іван Іванович - "Танго")
2. "Поспішно, наче від сього багато залежить, скидаю речі у чемодан, одну на другу, жужмом" (Коцюбинський Михайло Михайлович - "Дебют")
3. "— Це, певно, Елпідифор йде з служби, — сказала Таїса Андріївна і, зібгавши Любчину спідницю жужмом, кинувши її, швиденько почимчикувала дрібненькими ніжками до світлиці" (Нечуй-Левицький Іван Семенович - "Неоднаковими стежками")
