Відмінності між версіями «Пелена»
| (не показані 18 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:Пелена.jpg|міні|праворуч]] | ||
| + | |||
'''Пе́лена́, -ни, '''''ж. ''1) Подолъ рубахи. ''Вареники варила, та й пелену спалила. ''Нп. 2) Выступъ крыши надъ стѣною. Судж. у. Ум. '''Пелінка, пеліночка. '''Чуб. III, 176. Мил. 164. | '''Пе́лена́, -ни, '''''ж. ''1) Подолъ рубахи. ''Вареники варила, та й пелену спалила. ''Нп. 2) Выступъ крыши надъ стѣною. Судж. у. Ум. '''Пелінка, пеліночка. '''Чуб. III, 176. Мил. 164. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Словник української мови Академічний тлумачний словник(1970—1980) | |
| − | + | ||
ПЕЛЕНА 1, и, жін. Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.). Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла (Тарас Шевченко, II, 1963, 300); — Сюди сідайте, — змахнула мати пеленою чистісіньку, аж лискучу, лаву... (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 446). | ПЕЛЕНА 1, и, жін. Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.). Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла (Тарас Шевченко, II, 1963, 300); — Сюди сідайте, — змахнула мати пеленою чистісіньку, аж лискучу, лаву... (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 446). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 113.Коментарі (0) | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 113.Коментарі (0) | ||
| − | ПЕЛЕНА 2, и, жін. | + | ПЕЛЕНА 2, и, жін.<br /> |
| − | + | ||
| − | + | ||
| + | |||
| + | 1. заст. Покривало. Йшла вона, неначе та лебедочка плила, в білім, як сніг, убранні. З-під віночка білих квіточок хвилею спадала аж до землі пелена, зіткана буцім з павутини (Олекса Стороженко, I, 1957, 372); * У порівняннях. Перший сніг і ласкаво і мило Пеленою пухнастою ліг (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 308).<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 2. перен. Суцільний покров (чого-небудь легкого, невагомого), який обволікає що-небудь з усіх боків. Стелиться сивий туман пеленою (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 210); З півночі, від наддеснянських борів, повіяв свіжий передсвітанковий вітер, розірвавши пелену хмар (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 211).<br /> | ||
| + | |||
| + | Фразеологічний словник української мови<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | принести́ в пелені́ (у припо́лі) кого, несхв. Народити позашлюбну дитину. Багачі своїми поглумками проходу не давали: — Дождалась? Ждала мати червінців таврійських, а дочка натомість байстря в пелені принесла! (О. Гончар); Офіцерик потім кудись завіявся.., а бідна попівна принесла оцього студента в приполі (Ю. Збанацький).<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | I -и, ж. Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.). <br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | II -и, ж. <br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 1》 заст. Покривало.<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 2》 перен. Суцільний покров (чого-небудь легкого, невагомого), який обволікає що-небудь з усіх боків.<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 113.<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 113. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://slovopedia.org.ua/47/53407/331263.html<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0 | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 28: | Рядок 73: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
| − | + | ||
Поточна версія на 20:37, 12 листопада 2018
Пе́лена́, -ни, ж. 1) Подолъ рубахи. Вареники варила, та й пелену спалила. Нп. 2) Выступъ крыши надъ стѣною. Судж. у. Ум. Пелінка, пеліночка. Чуб. III, 176. Мил. 164.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник(1970—1980)
ПЕЛЕНА 1, и, жін. Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.). Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла (Тарас Шевченко, II, 1963, 300); — Сюди сідайте, — змахнула мати пеленою чистісіньку, аж лискучу, лаву... (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 446).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 113.Коментарі (0)
ПЕЛЕНА 2, и, жін.
1. заст. Покривало. Йшла вона, неначе та лебедочка плила, в білім, як сніг, убранні. З-під віночка білих квіточок хвилею спадала аж до землі пелена, зіткана буцім з павутини (Олекса Стороженко, I, 1957, 372); * У порівняннях. Перший сніг і ласкаво і мило Пеленою пухнастою ліг (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 308).
2. перен. Суцільний покров (чого-небудь легкого, невагомого), який обволікає що-небудь з усіх боків. Стелиться сивий туман пеленою (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 210); З півночі, від наддеснянських борів, повіяв свіжий передсвітанковий вітер, розірвавши пелену хмар (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 211).
Фразеологічний словник української мови
принести́ в пелені́ (у припо́лі) кого, несхв. Народити позашлюбну дитину. Багачі своїми поглумками проходу не давали: — Дождалась? Ждала мати червінців таврійських, а дочка натомість байстря в пелені принесла! (О. Гончар); Офіцерик потім кудись завіявся.., а бідна попівна принесла оцього студента в приполі (Ю. Збанацький).
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
I -и, ж. Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.).
II -и, ж.
1》 заст. Покривало.
2》 перен. Суцільний покров (чого-небудь легкого, невагомого), який обволікає що-небудь з усіх боків.
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 113.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 113.
Зовнішні посилання
http://slovopedia.org.ua/47/53407/331263.html
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
