|
|
| (не показані 12 проміжних версій 3 учасників) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Миґдаль, -лю, '''''м. ''= '''Мигдаль. ''' | | '''Миґдаль, -лю, '''''м. ''= '''Мигдаль. ''' |
| | [[Категорія:Ми]] | | [[Категорія:Ми]] |
| − |
| |
| − | Мигда́ль або миґда́ль (лат. Prunus dulcis) — кущ або невелике дерево роду слив (лат. Prunus), часто класифікується до підроду мигдаль (лат. Amygdalus). Також термін «мигдаль» часто посилається на їстівні плоди-сім'янки цих рослин, заради яких вони культивуються.
| |
| − |
| |
| − | ==Словники==
| |
| − | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
| |
| − | МИГДА́ЛЬ, ю, чол.
| |
| − | 1. Південне невисоке дерево або кущ родини розоцвітих з ніжно-рожевими квітками та овальними плодами — горіхами. Навколо цвів мигдаль і буз... (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 332); Ми стоїмо під розлогими деревцями гіркого мигдалю (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 113).
| |
| − | 2. Плід цієї рослини з їстівним солодким або гірким ядром. [Ольга:] Я вже й на базарі побувала — дивись, які полуниці, мигдаль — розкіш! (Іван Кочерга, II, 1956, 315); Гості, пригощаючись смаженим мигдалем, чинно бесідують з господинею (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 126); * У порівняннях. Була це струнка й висока на зріст молодиця років двадцяти п'яти, з глибокими чорними очима під довгими віями і білими, як мигдаль, зубами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 17).
| |
| − | ▲ Мигдаль дикий (низький) — те саме, що бобчук. Використовують для посадок в центрі клумб мигдаль низький, або бобчук (Весняна флора, 1955, 143); — Сашо, запиши: дикий мигдаль з персиком не схрещується (Олександр Довженко, I, 1958, 420).
| |
| − |
| |
| − | ==Назва==
| |
| − | Мигдаль (від грец. ἀμυγδαλή, a-mygdalē[1])
| |
| − | Бадам (перс. bādām, «мигдаль») — назва мигдаля у країнах Середньої, Південної та Південно-Східної Азії: Азербайджані, Афганістані, Індонезії, Ірані, Казахстані, Малайзії, Пакистані.
| |
| − | Бадама (badāma; з перської) — назва мигдаля у Індії: гуджараті બદામ; гінді बादाम,
| |
| − | Бадем (тур. badem; з перської) — назва мигдаля у тюркських країнах і країнах, що зазнали впливу Османів: Болгарії, Боснії, Македонії, Сербії, Татарстані, Туреччині, Хорватії.
| |
| − | Бадан (bādàn; з перської) — китайське слово-запозичення для позначення мигдаля
| |
| − | кит. 巴旦木, 八担木, bādàn-mù, бадан-му, «мигдаль (дерево)»
| |
| − | кит. 巴旦杏, 八担杏, bādàn-xìng, бадан-шінг, «мигдаль (плід)»
| |
| − | ==Ботанічний опис==
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | Мигдаль росте на кам'янистих і щебнистих схилах на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря, надає перевагу багатим на кальцій ґрунтам. Росте невеликими групами з 3—4 дерев, що ростуть одне від одного на 5—7 метрів. Дуже світлолюбний, вельми посухостійкий завдяки добре розвиненій кореневій системі і економній транспірації.
| |
| − |
| |
| − | Квітне в березні-квітні, місцями навіть в лютому, плоди визрівають в червні-липні. Починає плодоносити з 4—5 років і плодоношення продовжується до 30—50 років, живе до 130 років. Розмножується насінням, кореневими пагонами і пневою порослю. Переносить морози до −25°с, але з початком вегетації страждає від весняних заморозків.
| |
| − |
| |
| − | Мигдаль росте у вигляді куща або дерева з червонуватими гілочками. У висоту досягає 3 — 8 м, з ланцетовим листям. Схожий на черешню.
| |
| − |
| |
| − | Квітки складаються із злитої чашечки і рожевого або червоного віночка. Квітки одиничні, до 2,5 см в діаметрі, з білими або світло-рожевими пелюстками і одною маточкою.
| |
| − |
| |
| − | Плід — шкіряста, вкрита волосками кістянка, що розтріскується при дозріванні. Його поверхня гладка або зморшкувата. Кісточка такої ж форми, що і сам плід, покрита дрібними ямками, іноді з борозенками, 2,5—3 см завдовжки. Плід має продовгувату стиснуту з боків форму, буває великий (завдовжки до 69 мм) і дрібний (завдовжки до 30 мм); буває як з товстою, так і з тонкою шкаралупою.[2] Дуже добрий на смак, має слабкий аромат.
| |
| − |
| |
| − | ==Поширення==
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | Плоди дикого мигдалю були отруйними, так як містили амигдалін — речовину, що має цианіди (отруту) у своєму складі. У ході первісного збиральництва людиною були відібрані та вирощені дерева-мутанти, плоди яких не містили отрути.
| |
| − |
| |
| − | Батьківщина рослини — Близький Схід і прилеглі райони, включаючи Середземномор'я та Середню Азію. У цих районах культивування мигдалю почалося за багато сторіч до нашої ери. Нині найбільші насадження мигдалю знаходяться в області Середземномор'я, Китаї, США, Середній Азії, Криму та на Кавказі. 82% усього мигдалю у світі походить з американського штату Каліфорнія, де він є ключовим складником експорту сільськогосподарської продукції[3].
| |
| − |
| |
| − | Серед інших експортерів мигдалю — Австралія (близько 5% світових врожаїв) і ЄС (в основному Іспанія, 6%)
| |
| − |
| |
| − | У меншій мірі мигдаль вирощується і в теплих областях Словаччини, найчастіше у виноградниках, а також в Південній Моравії та Чехії в околицях Літомержіце.
| |
| − |
| |
| − | В Україні солодкий культурний мигдаль вирощується переважно в Криму.[2]
| |
| − |
| |
| − | ==Плоди==
| |
| − |
| |
| − | 1.Зелені плоди з горіхом
| |
| | | | |
| | + | ==Сучасні словники== |
| | + | Тлумачення слова у сучасних словниках |
| | + | Мигда́ль або миґда́ль (Prunus dulcis) — кущ або невелике дерево роду слив (Prunus), часто класифікується до підроду мигдаль (Amygdalus). Також термін «мигдаль» стосується плодів (кістянок з сухим оплоднем, що містять їстівну насінину) чи самих насінин цих рослин, заради яких вони культивуються. |
| | | | |
| − | 2.Мингдалевий горіх і мигдалена
| + | ==Ілюстрації== |
| − |
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
| | + | |- valign="top" |
| | + | |<img src="https://vestnik.in.ua/wp-content/uploads/2018/06/663-1-468x407.jpg" width="240px" height="240px"> |
| | + | |<img src="https://agro-market24.ru/upload/resize_cache/iblock/633/345_483_1/633a111490ad268df71d65a45aeedfdb.jpg" width="240px" height="240px"> |
| | + | |<img src="https://img.depo.ua/745xX/Jan2015/30523.jpg" width="240px" height="240px"> |
| | + | |<img src="https://img3.zakaz.ua/upload.version_1.0.951fbf32ba0212a9a3157ed10d201df7.1350x1350.jpeg" width="240px" height="240px"> |
| | + | |} |
| | | | |
| − | 3.Бланшований мигдаль
| + | ==Медіа== |
| − |
| + | {{#ev:youtube|m46lrwiwgTQ}} |
| | + | {{#ev:youtube|UBjnOfJ9dUs}} |
| | | | |
| − | 4.Мигдалина — ядро мигдалевого горіха.
| + | ==Цікаві факти== |
| − | ==Харчування== | + | |
| − | Мигдаль буває двох видів: гіркий, що має сильний аромат, і солодкий — менш ароматний.[4] Завдяки вмісту синильної кислоти і гіркому смаку кількість гіркого мигдалю у кулінарних виробах рекомендується використовувати не більше 4 % загальної маси.[4] Ядра мигдалю використовують, не звільняючи від оболонки. Якщо виникає необхідність її видалити, то мигдаль занурюють на кілька хвилин у окріп[4].
| + | |
| | | | |
| − | Порція мигдалю вагою 28,35 г (23 цілі горішки) містить[5]:
| + | Мигдаль звичайний – невелике дерево або чагарник висотою 5-9 м з червоно-бурими гілками. |
| | | | |
| − | Калорії: 164
| + | Листки мигдалю звичайного чергові, довгасто-ланцетні, довгочерешкові. Квітки блідо-рожеві або білі, з багатьма тичинками і однією маточкою. Віночок квітки з 5 пелюстками, що опадають. |
| − | Жири: 14, 1 г (насичені жири: 1 г, поліненасичені жири: 3,5 г, мононенасичені жири: 9 г, інші залишкові жири у незначній кількості)
| + | |
| − | Холестерин: 0 мг
| + | |
| − | Натрій: 0 мг
| + | |
| − | Калій: 200 мг
| + | |
| − | Вуглеводи: 6 г
| + | |
| − | Клітковина: 3,5 г
| + | |
| − | Цукор: 1 г
| + | |
| − | Білки: 6 г
| + | |
| − | ==Застосування в кулінарії==
| + | |
| − | Насіння мигдалю солодкого використовують в їжу свіжими, підсмаженими, підсоленими, а також як прянощі при приготуванні різних виробів з тіста, солодощів, шоколаду, лікерів, надаючи їм тонкого смаку. Смажений солоний мигдаль добре доповнює напої. Шкаралупу мигдалевих кісточок вживають для ароматизації і поліпшення кольору бренді, лікерів, вин, з неї роблять активоване вугілля. Також з мигдалю готують рослинний молочний напій орчата.
| + | |
| | | | |
| − | Особливе місце займає мигдаль в китайській і індонезійській кухні, в якій горіхи, мигдаль і цитруси додаються до великого числа страв, особливо до рису, смаженої птиці, різних видів м'яса тощо.
| + | Плоди мигдалю – яйцеподібні сухі кістянки з шкірястим волосистим і неїстівним навколопліддям, яке легко відділяється від кісточки. Кісточки довжиною 2,5 – 3,5 см, масою 1-5 г. |
| | | | |
| − | ==Застосування в медицині== | + | ==Джерела та література== |
| − | Мигдаль — сировина для отримання жирної мигдалевої олії (лат. Oleum Amygdalarum) і насіння (Semen Amyglali dulcis). Насіння використовують для приготування насіннєвої мигдалевої емульсії, а макуха під назвою «мигдалеві висівки» застосовують як лікувально-косметичний засіб і для отримання «гірко-мигдалевої води».
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/ |
| | | | |
| − | З насіння мигдалю холодним або гарячим пресуванням отримують олію. Мигдалева олія використовується у харчовій, парфумерній, фармацевтичній промисловості. Вона служить розчинником камфори для ін'єкцій, основою для лікувальних і косметичних мазей (пом'якшує шкіру і має протизапальну дію), її призначають внутрішньо, особливо дітям, як проносне, а у вигляді емульсій — як пом'якшувальний засіб.
| + | ==Зовнішні посилання== |
| | | | |
| − | Ядра солодкого мигдалю застосовували в народній медицині при анемії, цукровому діабеті, бронхіальній астмі, безсонні, мігрені, проти кашлю, при судомах; мигдалеву олію вживали внутрішньо як заспокійливе при хворобах серця, як протизапальний засіб при пневмонії і хворобах горла, при метеоризмі, як засіб, що підвищує апетит; зовнішньо — від пролежнів.
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
| − | ==Декоративне застосування рослин==
| + | |
| − | Мигдаль інколи вирощується як декоративна рослина: його головна чеснота — білі, рожеві, червоні і пурпурні прості або махрові квітки, що рано розпускаються.
| + | |
| − | | + | |
| − | ==Ілюстрації==
| + | |
| − | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
| + | |
| − | |- valign="top"
| + | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аmetllesjuliol.jpg|x140px]]
| + | |
| − | [[Зображення:mindal-polza-i-vred.jpg]] | + | |
| − | | + | |
| − | |}
| + | |
| − | ==Медіа==
| + | |
| − | http://www.youtube.com/watch?v=rFI52_MgA9s
| + | |
| − | ==Зовнішні посилання==
| + | |
| − | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C
| + | |
| − | Этимологический словарь Фасмера
| + | |
| − | United States Department of Agriculture
| + | |
Тлумачення слова у сучасних словниках
Мигда́ль або миґда́ль (Prunus dulcis) — кущ або невелике дерево роду слив (Prunus), часто класифікується до підроду мигдаль (Amygdalus). Також термін «мигдаль» стосується плодів (кістянок з сухим оплоднем, що містять їстівну насінину) чи самих насінин цих рослин, заради яких вони культивуються.
Мигдаль звичайний – невелике дерево або чагарник висотою 5-9 м з червоно-бурими гілками.
Листки мигдалю звичайного чергові, довгасто-ланцетні, довгочерешкові. Квітки блідо-рожеві або білі, з багатьма тичинками і однією маточкою. Віночок квітки з 5 пелюстками, що опадають.
Плоди мигдалю – яйцеподібні сухі кістянки з шкірястим волосистим і неїстівним навколопліддям, яке легко відділяється від кісточки. Кісточки довжиною 2,5 – 3,5 см, масою 1-5 г.
