Відмінності між версіями «Дубовий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Дубовий, -а, -е. '''Дубовый. ''Щоб тобі дубовий хрест. ''Ном. № 3783. ''Високим валом воно ''(село) ...)
 
 
(не показано 5 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Дубовий, -а, -е. '''Дубовый. ''Щоб тобі дубовий хрест. ''Ном. № 3783. ''Високим валом воно ''(село) ''обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. ''К. Хмельн. 97. '''Дубова лапа'''. Раст. Sticta pulmonacea. ЗЮЗО. І. 137. '''Дубові листки'''. Родъ вышиванья на женскихъ сорочкахъ. Чуб. VII. 427.  
 
'''Дубовий, -а, -е. '''Дубовый. ''Щоб тобі дубовий хрест. ''Ном. № 3783. ''Високим валом воно ''(село) ''обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. ''К. Хмельн. 97. '''Дубова лапа'''. Раст. Sticta pulmonacea. ЗЮЗО. І. 137. '''Дубові листки'''. Родъ вышиванья на женскихъ сорочкахъ. Чуб. VII. 427.  
 
[[Категорія:Ду]]
 
[[Категорія:Ду]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
ДУБО́ВИЙ, а, е.
 +
 +
1. Прикм. до дуб 1. По глибоких долинах подекуди зеленіють дубові та грабові старі ліси (Н.-Лев., II, 1956, 27); Дівчині на голову падало дубове листя (Кучер, Чорноморці, 1956, 430); // Зробл. з дуба (у 1 знач.). Він сперся головою На дубовий стіл твердий (Фр., XIII, 1954, 19); Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу (Гончар, Таврія.., 1957, 433).
 +
 +
◊ Дубо́вий шовкопря́д див. шовкопря́д.
 +
 +
2. перен. Сильний, міцний, дужий. Один не має землі, не має худоби, але має руки дубові. А то хіба не газдівство? (Чендей, Вітер.., 1958, 80); — Глущук! До слідчого, — почувся дубовий голос вартового, схожого на крука (Чорн., Визвол. земля, 1959, 86).
 +
 +
3. перен., розм. Грубий, нескладний, незграбний. І під допитливим, гострим студентським поглядом рукопис ожив, заговорив зі своїм читачем дубовою.. мовою (Донч., II, 1956, 13).
 +
 +
◊ Дубо́ва голова́, лайл. — про розумово обмежену, тупу людину. — Ну, та й дубова ж у тебе голова, моє серденько! (Фр., II, 1950, 396).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dub21.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dub22.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dub23.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dub24.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
1.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 430.
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
1.http://ukrlit.org/slovnyk/дубовий
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 17:57, 23 жовтня 2018

Дубовий, -а, -е. Дубовый. Щоб тобі дубовий хрест. Ном. № 3783. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. К. Хмельн. 97. Дубова лапа. Раст. Sticta pulmonacea. ЗЮЗО. І. 137. Дубові листки. Родъ вышиванья на женскихъ сорочкахъ. Чуб. VII. 427.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ДУБО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до дуб 1. По глибоких долинах подекуди зеленіють дубові та грабові старі ліси (Н.-Лев., II, 1956, 27); Дівчині на голову падало дубове листя (Кучер, Чорноморці, 1956, 430); // Зробл. з дуба (у 1 знач.). Він сперся головою На дубовий стіл твердий (Фр., XIII, 1954, 19); Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу (Гончар, Таврія.., 1957, 433).

◊ Дубо́вий шовкопря́д див. шовкопря́д.

2. перен. Сильний, міцний, дужий. Один не має землі, не має худоби, але має руки дубові. А то хіба не газдівство? (Чендей, Вітер.., 1958, 80); — Глущук! До слідчого, — почувся дубовий голос вартового, схожого на крука (Чорн., Визвол. земля, 1959, 86).

3. перен., розм. Грубий, нескладний, незграбний. І під допитливим, гострим студентським поглядом рукопис ожив, заговорив зі своїм читачем дубовою.. мовою (Донч., II, 1956, 13).

◊ Дубо́ва голова́, лайл. — про розумово обмежену, тупу людину. — Ну, та й дубова ж у тебе голова, моє серденько! (Фр., II, 1950, 396).

Ілюстрації

Dub21.jpg Dub22.jpg Dub23.jpg Dub24.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

1.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 430.

Зовнішні посилання

1.http://ukrlit.org/slovnyk/дубовий