Відмінності між версіями «Пустун»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 5 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Грінченка==
 +
Пустун, -на́, м. Шалунъ. Він пустун, неслух. Кролев. у.
 +
 +
[[Файл:Baby-Development-12-months-01.jpg|міні]]
 
'''Пусту́н (той, хто любить пустувати, поблажливо) бешкетник, шибеник, шалапут, халамидник.
 
'''Пусту́н (той, хто любить пустувати, поблажливо) бешкетник, шибеник, шалапут, халамидник.
  
Рядок 22: Рядок 26:
 
-туна, ч. (жылан, -лана, ч.), Пр.
 
-туна, ч. (жылан, -лана, ч.), Пр.
 
Той, хто любить пустувати, схильний до пустощів; нерозважлива людина.
 
Той, хто любить пустувати, схильний до пустощів; нерозважлива людина.
 +
 +
[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 +
'''ПУСТУН''', а, чол. Той, хто любить пустувати, схильний до пустощів. — Прийде на тебе школа! — було кричить наймичка, розсердившись на пустуна-хлопця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 174); В класі нависла важка тиша. В цій тишині дзизнуло перо якогось пустуна, застромлене в парту (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 44);  * Образно. Так і дивляться вони [хатки] переляканими очима-віконцями на кручу, так і присіли до землі, щоб часом пустун-вітер не звіяв їх униз... (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 43);
 +
//  Легковажна, нерозважлива людина. Дружба снилась нам коротким сном своїм! Коротким: бо була аж надто романтична В химерних розумах байдужних пустунів (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 390).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 403.
 +
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
−
https://www.google.com.ua/url?sa=i&rct=j&q=&esrc=s&source=images&cd=&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwjuzp6mxcrXAhWGDpoKHRhfBkYQjRwIBw&url=http%3A%2F%2Fwww.mobilmusic.ru%2Fwallpaper.php%3Fid%3D871986&psig=AOvVaw3ItfHUEk-mzbkM3zhxJazk&ust=1511177543873107
 
−
https://i.mycdn.me/image?id=557574789785&plc=WEB&tkn=*vYSethnyykLZG3a4oNWVPjW1g0k&fn=sqr_288
 
−
Prank1.jpg ‎(600 × 399 пікселів, розмір файлу: 37 КБ, MIME-тип: image/jpeg)
 
  
−
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+
[[Файл:Etiquette-tips-for-lead-nurturing.jpg]]
−
|- valign="top"
+
[[Файл:ПустунТ1.jpg|300px|]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
 
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
−
|}
+
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
Рядок 47: Рядок 53:
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
−
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 

Поточна версія на 11:36, 10 жовтня 2018

Словник Грінченка

Пустун, -на́, м. Шалунъ. Він пустун, неслух. Кролев. у.

Baby-Development-12-months-01.jpg

Пусту́н (той, хто любить пустувати, поблажливо) бешкетник, шибеник, шалапут, халамидник.

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК. пустун - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний пустун пустуни родовий пустуна пустунів давальний пустунові, пустуну пустунам знахідний пустуна пустунів орудний пустуном пустунами місцевий на/у пустуні, пустунові на/у пустунах кличний пустуне пустуни

Сучасні словники

Пустун, -а. Той, хто любить пустувати, схильний до пустощів. Рибки ніби дражнили пустуна і спритно уникали його рук (З.Тулуб); Хоч Наталя Василівна й сміялась з ними, а все ж не спускала очей з пустунів (В.Кучер); Митрик був веселий пустун, зошит його завжди в кляксах (О.Донченко); Горобці пустували на ярмі. Дід Мусій розгнівався. – Киш, пустуни кляті! (Н.Рибак). Пох. пустунка.

Словник лемківскої говірки пустун -туна, ч. (жылан, -лана, ч.), Пр. Той, хто любить пустувати, схильний до пустощів; нерозважлива людина.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ПУСТУН, а, чол. Той, хто любить пустувати, схильний до пустощів. — Прийде на тебе школа! — було кричить наймичка, розсердившись на пустуна-хлопця (Нечуй-Левицький, I, 1956, 174); В класі нависла важка тиша. В цій тишині дзизнуло перо якогось пустуна, застромлене в парту (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 44); * Образно. Так і дивляться вони [хатки] переляканими очима-віконцями на кручу, так і присіли до землі, щоб часом пустун-вітер не звіяв їх униз... (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 43); // Легковажна, нерозважлива людина. Дружба снилась нам коротким сном своїм! Коротким: бо була аж надто романтична В химерних розумах байдужних пустунів (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 390). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 403.


Ілюстрації

Etiquette-tips-for-lead-nurturing.jpg ПустунТ1.jpg



Медіа

Див. також

Джерела та література

https://ukrainian_lemko.academic.ru/11271/%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BD http://slovopedia.org.ua/32/53407/31791.html http://slovnyk.ua/index.php?swrd=%CF%D3%D1%D2%D3%CD

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Пустун&oldid=207617