Відмінності між версіями «Золотий»
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zolotyj191117.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 680. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 12:21, 19 листопада 2017
Золотий, -то́го, м. = Злот. Купи мені, моя мати, за копійку голку, за чотирі золотії червоного шовку. Мл. л. сб. 304.
Золоти́й, -а́, -е́. 1) Золотой. Ой іскиньте золот перстінь із мизинця з пальця. Мет. 19. З золотими перснями на руці. МВ. II. 31. 2) Золотого цвѣта; золотистый. Золота бджілка над квіткою в’ється. Хата, 2. Ум. Золотенький, золотесенький. Стрів мене козак молоденький, схопив з мене вінок золотенький. Чуб. III. 170.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗОЛОТИ́Й, а, е.
1. Прикм. до золото 1. Золотий зливок; // Який має в собі золото як складову частину. Спочатку західне узбережжя Африки належало Португалії, яка вивозила звідси жмені золотого піску та туго зв'язаних чорних рабів (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 38); // Зробл. із золота або покритий, оздоблений золотом чи позолотою. Велів [цар] собі віз золотий зробити, Камінням дорогим його приоздобити (Іван Франко, XIII, 1954, 382); Велика картина в золотій рамі гойдалася на шнурку (Олесь Гончар, III, 1959, 146); Якщо добре очищену свинцеву пластинку міцно притиснути до золотої, то через деякий час пластинки спаяються (Фізика, II, 1957, 17); // Пов'язаний із видобуванням золота. Золоті копальні; Золота промисловість.
2. у знач. ім. золотий, того, чол., заст. Золота монета; червінець. — Поклади бідній циганці на руку золотого, я тобі ще більше правди скажу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 79); Дівчина могла вийти заміж і за кордон, у волоську.. чи іншу землю. Тоді треба було платити найбільше: три золоті і шість грошів. Це звалося платити «розпуст» (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 113).
3. Який своїм кольором нагадує золото; блискучо-жовтий, оранжевий. На заході, під безхмарим небом, стояло здорове золоте сонце (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 57); Ниво моя, ниво, Ниво золота! Стигнеш ти на сонці, Налила жита... (Павло Грабовський, I, 1959, 292); Вона тримала капелюх у руках, і її золоте волосся куйовдив вітер (Юрій Яновський, II, 1958, 52).
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 680.