Відмінності між версіями «Нудкий»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Нудки́й, -а́, -е́ '''= '''Нудний. ''' | '''Нудки́й, -а́, -е́ '''= '''Нудний. ''' | ||
[[Категорія:Ну]] | [[Категорія:Ну]] | ||
| − | Який викликає почуття нудьги (одноманітністю, непривабливістю вигляду і т. ін.). — Мені здалося, що я з нудної Горобцівки та просто потрапила в якесь зачароване царство!.. — хвалилася Батя (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 134); [Сторож:] Та й нудна оця робота — сидіти в розправі цілісінький рік! (Марко Кропивницький, I, 1958, 498); Кирило Федорович.. і дома дотримувався того самого нудного порядку, що і в себе в кабінеті (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 52); | + | 1. Який викликає почуття нудьги (одноманітністю, непривабливістю вигляду і т. ін.). — Мені здалося, що я з нудної Горобцівки та просто потрапила в якесь зачароване царство!.. — хвалилася Батя (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 134); [Сторож:] Та й нудна оця робота — сидіти в розправі цілісінький рік! (Марко Кропивницький, I, 1958, 498); Кирило Федорович.. і дома дотримувався того самого нудного порядку, що і в себе в кабінеті (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 52); |
| − | // Набридливий, докучливий. Другий [брат] лежить, .. закинувши руки під голову, мов порішивши вже з усіми нудними докучними думками навіки (Марко Вовчок, I, 1955, 321); Туман вологим язиком лизав сірий брук, лляв нудний холодний дощ (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 264); | + | |
| + | |||
| + | // Набридливий, докучливий. Другий [брат] лежить, .. закинувши руки під голову, мов порішивши вже з усіми нудними докучними думками навіки (Марко Вовчок, I, 1955, 321); Туман вологим язиком лизав сірий брук, лляв нудний холодний дощ (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 264); | ||
| + | |||
// Який не викликає інтересу. По міських балах.. сільські забави видавались їй [Ядзі] нудні (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 92); Юзя знов мусить братись до нудної німецької книжки (Леся Українка, III, 1952, 640); Коло них [гімназисток] класна дама — монотонно, як у церкві, розповідає щось нецікаве й нудне (Юрій Смолич, II, 1958, 47). | // Який не викликає інтересу. По міських балах.. сільські забави видавались їй [Ядзі] нудні (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 92); Юзя знов мусить братись до нудної німецької книжки (Леся Українка, III, 1952, 640); Коло них [гімназисток] класна дама — монотонно, як у церкві, розповідає щось нецікаве й нудне (Юрій Смолич, II, 1958, 47). | ||
| + | |||
| + | 2. Сповнений нудьги, туги; безрадісний. [Василь:] Як один вечір не побачусь з нею, то вже й ніч здасться мені довгою та нудною (Марко Кропивницький, II, 1958, 115); Життя у Вітровій Валці не таким уже нудним видалось (Андрій Головко, II, 1957, 414); | ||
| + | |||
| + | // рідко. Сумний, зажурений. Ждав-дожидався [чорнобривець], коли .. його чорноброва вийде до криниці .. і своїм срібним голосочком звеселить його нудне серце (Панас Мирний, I, 1954, 58). | ||
| + | |||
| + | 3. Який спричинює неприємне, болісне відчуття; млосний, неспокійний. Нудна тривога, мов дерево з насіння, росла в Маланчиній душі .. Невже ніхто не посватав? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 31); — Сашко, невже забути можна Лубни, Пирятин, Провари, Де темна ніч, нудна й тривожна, Ракети сіяла згори (Андрій Малишко, III, 1957, 449); | ||
| + | |||
| + | // Тяжкий, болісний. Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! (Номис, 1864, № 3710). | ||
| + | |||
| + | 4. Який викликає нудоту; нудотний. — Зварила мені жінка тої локшини, солодке, нудне, з душі верне, а їм, нічого не вдієш (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 300); Микита відкрив двері.. В горло вдарило нудним картопляним духом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 384); | ||
| − | http:// | + | ==Ілюстрації== |
| + | http://synderesis.ru/wp-content/uploads/2011/03/reading-books-0311-300x199.jpg | ||
Поточна версія на 13:00, 21 листопада 2017
Нудки́й, -а́, -е́ = Нудний. 1. Який викликає почуття нудьги (одноманітністю, непривабливістю вигляду і т. ін.). — Мені здалося, що я з нудної Горобцівки та просто потрапила в якесь зачароване царство!.. — хвалилася Батя (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 134); [Сторож:] Та й нудна оця робота — сидіти в розправі цілісінький рік! (Марко Кропивницький, I, 1958, 498); Кирило Федорович.. і дома дотримувався того самого нудного порядку, що і в себе в кабінеті (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 52);
// Набридливий, докучливий. Другий [брат] лежить, .. закинувши руки під голову, мов порішивши вже з усіми нудними докучними думками навіки (Марко Вовчок, I, 1955, 321); Туман вологим язиком лизав сірий брук, лляв нудний холодний дощ (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 264);
// Який не викликає інтересу. По міських балах.. сільські забави видавались їй [Ядзі] нудні (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 92); Юзя знов мусить братись до нудної німецької книжки (Леся Українка, III, 1952, 640); Коло них [гімназисток] класна дама — монотонно, як у церкві, розповідає щось нецікаве й нудне (Юрій Смолич, II, 1958, 47).
2. Сповнений нудьги, туги; безрадісний. [Василь:] Як один вечір не побачусь з нею, то вже й ніч здасться мені довгою та нудною (Марко Кропивницький, II, 1958, 115); Життя у Вітровій Валці не таким уже нудним видалось (Андрій Головко, II, 1957, 414);
// рідко. Сумний, зажурений. Ждав-дожидався [чорнобривець], коли .. його чорноброва вийде до криниці .. і своїм срібним голосочком звеселить його нудне серце (Панас Мирний, I, 1954, 58).
3. Який спричинює неприємне, болісне відчуття; млосний, неспокійний. Нудна тривога, мов дерево з насіння, росла в Маланчиній душі .. Невже ніхто не посватав? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 31); — Сашко, невже забути можна Лубни, Пирятин, Провари, Де темна ніч, нудна й тривожна, Ракети сіяла згори (Андрій Малишко, III, 1957, 449);
// Тяжкий, болісний. Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! (Номис, 1864, № 3710).
4. Який викликає нудоту; нудотний. — Зварила мені жінка тої локшини, солодке, нудне, з душі верне, а їм, нічого не вдієш (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 300); Микита відкрив двері.. В горло вдарило нудним картопляним духом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 384);
Ілюстрації
