Відмінності між версіями «Убого»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Убого (кит. ''Bù jiā'' 不佳), '''''нар. ''Бѣдно - бідно.  
+
Убого нар. Бѣдно.
<br />
+
УБО́ГО (ВБО́ГО). Присл. до убо́гий 1, 2, 4-7. Вона була людина середнього віку, убрана убого, але дуже чистенько (Л. Укр., III, 1952, 543); Її батько був чоботар, мати заробляла на поденній, бо землі в їх не було. Жили вони вбого: село невеличке було, і кожен звик латати чоботи сам, а купувати їх по ярмарках (Гр., І, 1963, 262); Живуть [робітники] убого, трудно й нещасно [по робітничих кварталах, передмістях] (Головко, II, 1957, 368); Буйно сходила пшениця, Так, аж серце молоділо… Як же вбого колоситься! Як стебло її змарніло! (Рильський, III, 1961, 67); // безос. присудк. сл. Зупинившись над великим столом з бутафорним полем, вони [студенти] ніби іншими очима розглядають муляжну пересічену місцевість з мініатюрними горбами та річками. Гіпс, пофарбована тирса, що зображає траву… Як убого! (Гончар, Людина.., 1960, 10).
'''Морфологічні властивості'''
+
 
<br />
+
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 358.
у-бо́-го
+
<br />
+
Прислівник. Корінь -убог-, суфікс -о-, нульове закінчення.  
+
<br />
+
'''Семантичні властивості'''
+
<br />
+
'''Синоніми:''' мізерно, недостатньо, розріджено, нікчемно, бідно, мало, небагато, незаможно, нужденно.
+
<br />
+
'''Антоніми:''' багато, задоволено, заможно, вдосталь.
+
[[Категорія:Уб]]
+
== Ілюстрації ==
+
[[Файл:Убогий.jpg|міні|ліворуч]]
+
[[Файл:Убогий2.jpg|міні|центр]]
+

Поточна версія на 17:12, 15 жовтня 2018

Убого нар. Бѣдно. УБО́ГО (ВБО́ГО). Присл. до убо́гий 1, 2, 4-7. Вона була людина середнього віку, убрана убого, але дуже чистенько (Л. Укр., III, 1952, 543); Її батько був чоботар, мати заробляла на поденній, бо землі в їх не було. Жили вони вбого: село невеличке було, і кожен звик латати чоботи сам, а купувати їх по ярмарках (Гр., І, 1963, 262); Живуть [робітники] убого, трудно й нещасно [по робітничих кварталах, передмістях] (Головко, II, 1957, 368); Буйно сходила пшениця, Так, аж серце молоділо… Як же вбого колоситься! Як стебло її змарніло! (Рильський, III, 1961, 67); // безос. присудк. сл. Зупинившись над великим столом з бутафорним полем, вони [студенти] ніби іншими очима розглядають муляжну пересічену місцевість з мініатюрними горбами та річками. Гіпс, пофарбована тирса, що зображає траву… Як убого! (Гончар, Людина.., 1960, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 358.