Відмінності між версіями «Темніти»
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ТЕМНІТИ, ію, ієш, недок. | |
| + | |||
| + | 1. Ставати темним або темнішим (у 1, 2 знач.). Тихо в полі, гай темніє, Наступає літній вечір (Леся Українка, IV, 1954, 111); Небо непомітно темніло разом із дощем, поки сірість не перейшла в тьму (Гнат Хоткевич, II, 1966, 273); Коли ж навколо все темніло, додому йшов він... (Володимир Сосюра, II, 1958, 344); Підкравшись ближче до місяця, вони [хмарки] одразу підпливали блискучою водою.. і, перепливши, знову темніли (Степан Васильченко, I, 1959, 357). | ||
| + | ♦ В очах темніє див. око 1. | ||
| + | |||
| + | 2. безос. Вечоріти, сутеніти. Вечоріє і темніє, По землі лягає мла (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 112). | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Ставати похмурим; злішати. Третій день її [висоту] штурмує піхота і не може взяти.. Командир полку Самієв, розмовляючи по рації з вищим начальством, тільки ще більше темніє і коротко повторяє крізь зуби: — Єсть... Єсть... (Олесь Гончар, III, 1959, 112); | ||
| + | // Набирати похмурого, непривітного виразу (про очі, обличчя). Його очі темніли, і груз топірець в землю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 315); Мар'ян згадав бійку з Плачиндою і не дивується, й не лякається, що підняв руку на дукача: так йому й треба, ще більше темніє погляд (Михайло Стельмах, I, 1962, 182). | ||
| + | |||
| + | 4. Виділятися темним кольором; виднітися (про що-небудь темне). За могилою могила Зеленіє-мріє, І далеко поміж ними Битий шлях темніє (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 406); Буденна одіж.. темніє серед ясних шат святкових (Леся Українка, I, 1951, 441); Як придивишся до дерева — всюди на молодому листі темніють жовтокрилі жуки (Олесь Донченко, IV, 1957, 102); — Прошу сюди, — додав він, вказавши на двері, що чорною плямою темніли в куті крамниці (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 112). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Temnity1111.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Temnity1112.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Temnity1113.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | == | + | ==Іншими мовами== |
| + | (англ.) to darken | ||
| + | (кит.) 变暗 (Biàn àn) | ||
| + | (нім.) verdunkeln | ||
| + | (есперанто)mallumigi | ||
| − | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980)/Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 69. | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/temnity | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 21:37, 18 листопада 2017
Темні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Темнѣть, становиться темнымъ. 2) Слѣпнуть. 3) безл. Темнѣть, вечерѣть, смеркаться. Сонечко зайшло і на дворі почало вже темніти. Левиц. І. 17.
Сучасні словники
ТЕМНІТИ, ію, ієш, недок.
1. Ставати темним або темнішим (у 1, 2 знач.). Тихо в полі, гай темніє, Наступає літній вечір (Леся Українка, IV, 1954, 111); Небо непомітно темніло разом із дощем, поки сірість не перейшла в тьму (Гнат Хоткевич, II, 1966, 273); Коли ж навколо все темніло, додому йшов він... (Володимир Сосюра, II, 1958, 344); Підкравшись ближче до місяця, вони [хмарки] одразу підпливали блискучою водою.. і, перепливши, знову темніли (Степан Васильченко, I, 1959, 357). ♦ В очах темніє див. око 1.
2. безос. Вечоріти, сутеніти. Вечоріє і темніє, По землі лягає мла (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 112).
3. перен. Ставати похмурим; злішати. Третій день її [висоту] штурмує піхота і не може взяти.. Командир полку Самієв, розмовляючи по рації з вищим начальством, тільки ще більше темніє і коротко повторяє крізь зуби: — Єсть... Єсть... (Олесь Гончар, III, 1959, 112); // Набирати похмурого, непривітного виразу (про очі, обличчя). Його очі темніли, і груз топірець в землю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 315); Мар'ян згадав бійку з Плачиндою і не дивується, й не лякається, що підняв руку на дукача: так йому й треба, ще більше темніє погляд (Михайло Стельмах, I, 1962, 182).
4. Виділятися темним кольором; виднітися (про що-небудь темне). За могилою могила Зеленіє-мріє, І далеко поміж ними Битий шлях темніє (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 406); Буденна одіж.. темніє серед ясних шат святкових (Леся Українка, I, 1951, 441); Як придивишся до дерева — всюди на молодому листі темніють жовтокрилі жуки (Олесь Донченко, IV, 1957, 102); — Прошу сюди, — додав він, вказавши на двері, що чорною плямою темніли в куті крамниці (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 112).
Ілюстрації
|
|
|
Іншими мовами
(англ.) to darken (кит.) 变暗 (Biàn àn) (нім.) verdunkeln (есперанто)mallumigi
Джерела та література
Академічний тлумачний словник (1970—1980)/Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 69.
