Відмінності між версіями «Слебізувати»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Слебізува́ти, -зу́ю, -єш, '''''гл. ''1) Читать по складамъ. 2) Вяло читать или говорить. ''Дивись, як слебізує, аж нудно слухати. ''Полт. г. ''Прийшла до своєї ніби невістки та й почала слебізувати. ''Г. Барв. 197. | '''Слебізува́ти, -зу́ю, -єш, '''''гл. ''1) Читать по складамъ. 2) Вяло читать или говорить. ''Дивись, як слебізує, аж нудно слухати. ''Полт. г. ''Прийшла до своєї ніби невістки та й почала слебізувати. ''Г. Барв. 197. | ||
[[Категорія:Сл]] | [[Категорія:Сл]] | ||
| − | + | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | 1. Читати по складах. (Досі Наумиха не знала, що Семен вчиться грамоти.. Наумиха аж скипіла, почувши, як її Семенко слебезував з навісної книжки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 102); [Стеха:] А ти письменний? [Гапон:] Слебезую потроху (Володимир Самійленко, II, 1958, 158); | ||
| + | // Мляво, повільно, одноманітно читати або розповідати. (Дивись, як слебізує, аж нудно слухати (Словник Грінченка). | ||
| + | |||
| + | 2. Недоброзичливо, несхвально обговорювати кого-, що-небудь; пересуджувати. (По городу пішла поголоска. Люди слебезували про їх довгі гулянки удвох поза городом (Панас Мирний, III, 1954, 198). | ||
| + | |||
| + | 3. Говорити багато, без упину, безладно, часто про що-небудь неістотне, нецікаве, не варте уваги. (Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Панас Мирний, IV, 1955, 78); | ||
| + | // Говорити запобігливо, підлесливо. (— А ми ждемо, не дождемося вас, — почав він слебезувати перед нею (Панас Мирний, IV, 1955, 145). | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Панас Мирний, IV, 1955, 145 | ||
| + | Володимир Самійленко, II, 1958, 158 | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/slebezuvaty | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 12:04, 16 листопада 2017
Слебізува́ти, -зу́ю, -єш, гл. 1) Читать по складамъ. 2) Вяло читать или говорить. Дивись, як слебізує, аж нудно слухати. Полт. г. Прийшла до своєї ніби невістки та й почала слебізувати. Г. Барв. 197.
Сучасні словники
1. Читати по складах. (Досі Наумиха не знала, що Семен вчиться грамоти.. Наумиха аж скипіла, почувши, як її Семенко слебезував з навісної книжки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 102); [Стеха:] А ти письменний? [Гапон:] Слебезую потроху (Володимир Самійленко, II, 1958, 158); // Мляво, повільно, одноманітно читати або розповідати. (Дивись, як слебізує, аж нудно слухати (Словник Грінченка).
2. Недоброзичливо, несхвально обговорювати кого-, що-небудь; пересуджувати. (По городу пішла поголоска. Люди слебезували про їх довгі гулянки удвох поза городом (Панас Мирний, III, 1954, 198).
3. Говорити багато, без упину, безладно, часто про що-небудь неістотне, нецікаве, не варте уваги. (Параска рада, слебезує по всьому місту, який у неї син розумний (Панас Мирний, IV, 1955, 78); // Говорити запобігливо, підлесливо. (— А ми ждемо, не дождемося вас, — почав він слебезувати перед нею (Панас Мирний, IV, 1955, 145).
Див. також
Джерела та література
Панас Мирний, IV, 1955, 145 Володимир Самійленко, II, 1958, 158
