Відмінності між версіями «Драма»
(Створена сторінка: '''Драма, -ми, '''''ж. ''Драма. «''Колії. Українська драма''». Хата, 113. Категорія:Др) |
|||
| (не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ==«Словарь української мови»== | |
| + | |||
| + | |||
| + | Драма, -ми, ж. Драма. «Колії. Українська драма». Хата, 113. | ||
| + | Див. також: Драматичний | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | Драма – літературний твір (п’єса). | ||
| + | |||
| + | Драма – життєва ситуація (конфлікт, трагедія, переживання, тяжке горе). | ||
| + | |||
| + | Драма – будівля – Драматичний театр. | ||
| + | |||
| + | Драма (від гр. drama – дія) – один із трьох родів літератури. В основі драми, як на це вказує походження слова, є дія, а також розмови дійових осіб – діалоги, монологи й репліки. | ||
| + | Драма, маючи самостійне літературне значення, переважно ставиться на сцені, здійснюється грою акторів з використанням декорацій, у супроводі музики, звукових і світлових ефектів тощо. | ||
| + | |||
| + | Драма для читання (від. нім. Lesedrama) – такий драматизований твір, пишучи який автор і розраховував на те, що він буде тільки читатися, а не виставлятися на сцені. Це звільняло автора від дотримання вимог сценічності (обсяг, кількість дійових осіб і сценічних епізодів тощо). | ||
| + | |||
| + | Драма – жанр літературних творів, писаних у діалогічній формі і призначених для сценічного виконання (на відміну від епосу, лірики); літературний твір такого жанру з серйозним, але не героїчним змістом (на відміну від комедії, трагедії). | ||
| + | |||
| + | Драма – подія, пов’язана з нещастям, стражданням в особистому або суспільному житті, важке душевне переживання. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | <b><i>Етимологія слова:</i></b> | ||
| + | Зародки драми мали місце у фольклорі та обрядових дійствах, що супроводжувалися словесними зіткненнями (діалогами), співом, пантомімою, танцем. Поступово драма сформувалася в окремий рід літератури, зокрема в Стародавній Греції в V ст. до н.е. (творчість Есхіла, Софокла, Евріпіда і Арістофана). Теоретичне узагальнення здобутків давньогрецької драми зробив Арістотель у своїй праці «Поетика». | ||
| + | На Україні драма теж спершу формувалася в народній творчості та етнографії (танки, весільні обряди). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | <h3><center>Це цікаво знати!</center></h3> | ||
| + | <hr> | ||
| + | |||
| + | На Україні етапними в розвитку драми стали «Наталка Полтавка» І. Котляревського, п’єси про Шельменка Г. Квітки-Основ’яненка, «Назар Стодоля» Т.Шевченка, багато п’єс І.Карпенка-Карого, М. Старицького і М. кропивницького, «Украдене щастя» І. Франка, «Лісова пісня» і «Камінний господар» Лесі Українки. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | ||
| + | Драматичні твори Лесі Українки: «Блакитна троянда» (1896 р.), «Прощання» (1896 р.), «Іфігенія в Тавріді»(1898 р.), «Одержима» (1901 р.), «У полоні»(1903 р.), «На руїнах» (1904 р.), «Осіння казка» (1905 р.), «Три хвилини» (1905 р.), «В катакомбах» (1905 р.), «В дому роботи, в країні неволі» (1906 р.), «Кассандра» (1903 – 1907 рр.), «Айша та Мохаммед» (1907 р.), «У пущі» (1897 – 1909 рр.), «На полі крові» (1909 р.), «Йоганна, жінка Хусова» (1909 р.), «Руфін і Прісцілла» (1906 – 1910 рр.), «Бояриня» (1910 р.), «Лісова пісня» (1911 р.), «Адвокат Мартіан» (1911 р.), «Камінний господар» (1912 р.), «Орфеєве чудо» (1913 р.), «Оргія» (1913 р.) | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nizhny_Novgorod_Drama_Theatre_2.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:drama1.jpg|x200px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | <div align="right"></div> | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | Драматичний - словник Бориса Грінченка | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Др]] | [[Категорія:Др]] | ||
Поточна версія на 17:08, 29 листопада 2013
Зміст
«Словарь української мови»
Драма, -ми, ж. Драма. «Колії. Українська драма». Хата, 113. Див. також: Драматичний
Сучасні словники
Драма – літературний твір (п’єса).
Драма – життєва ситуація (конфлікт, трагедія, переживання, тяжке горе).
Драма – будівля – Драматичний театр.
Драма (від гр. drama – дія) – один із трьох родів літератури. В основі драми, як на це вказує походження слова, є дія, а також розмови дійових осіб – діалоги, монологи й репліки. Драма, маючи самостійне літературне значення, переважно ставиться на сцені, здійснюється грою акторів з використанням декорацій, у супроводі музики, звукових і світлових ефектів тощо.
Драма для читання (від. нім. Lesedrama) – такий драматизований твір, пишучи який автор і розраховував на те, що він буде тільки читатися, а не виставлятися на сцені. Це звільняло автора від дотримання вимог сценічності (обсяг, кількість дійових осіб і сценічних епізодів тощо).
Драма – жанр літературних творів, писаних у діалогічній формі і призначених для сценічного виконання (на відміну від епосу, лірики); літературний твір такого жанру з серйозним, але не героїчним змістом (на відміну від комедії, трагедії).
Драма – подія, пов’язана з нещастям, стражданням в особистому або суспільному житті, важке душевне переживання.
Етимологія слова:
Зародки драми мали місце у фольклорі та обрядових дійствах, що супроводжувалися словесними зіткненнями (діалогами), співом, пантомімою, танцем. Поступово драма сформувалася в окремий рід літератури, зокрема в Стародавній Греції в V ст. до н.е. (творчість Есхіла, Софокла, Евріпіда і Арістофана). Теоретичне узагальнення здобутків давньогрецької драми зробив Арістотель у своїй праці «Поетика».
На Україні драма теж спершу формувалася в народній творчості та етнографії (танки, весільні обряди).
Це цікаво знати!
На Україні етапними в розвитку драми стали «Наталка Полтавка» І. Котляревського, п’єси про Шельменка Г. Квітки-Основ’яненка, «Назар Стодоля» Т.Шевченка, багато п’єс І.Карпенка-Карого, М. Старицького і М. кропивницького, «Украдене щастя» І. Франка, «Лісова пісня» і «Камінний господар» Лесі Українки.
Рекомендовані джерела
Драматичні твори Лесі Українки: «Блакитна троянда» (1896 р.), «Прощання» (1896 р.), «Іфігенія в Тавріді»(1898 р.), «Одержима» (1901 р.), «У полоні»(1903 р.), «На руїнах» (1904 р.), «Осіння казка» (1905 р.), «Три хвилини» (1905 р.), «В катакомбах» (1905 р.), «В дому роботи, в країні неволі» (1906 р.), «Кассандра» (1903 – 1907 рр.), «Айша та Мохаммед» (1907 р.), «У пущі» (1897 – 1909 рр.), «На полі крові» (1909 р.), «Йоганна, жінка Хусова» (1909 р.), «Руфін і Прісцілла» (1906 – 1910 рр.), «Бояриня» (1910 р.), «Лісова пісня» (1911 р.), «Адвокат Мартіан» (1911 р.), «Камінний господар» (1912 р.), «Орфеєве чудо» (1913 р.), «Оргія» (1913 р.)
Ілюстрації
|
|
Див. також
Драматичний - словник Бориса Грінченка
