Відмінності між версіями «Спекти»
(→Джерела та література) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pekti.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 45: | Рядок 43: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 13:15, 22 листопада 2017
Спекти, -чу, -чеш, гл. 1) Испечь. Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! Нп. Не зітхай, не остатнє ще спекли. Ном. 2) Изжарить. Спік чорне порося. МВ. (О. 1862. III. 64). Курочку спекла. О. 1862. II. 30. Ту рибку скажіть, щоб спекли. Мнж. 25. 3) Сжечь (человѣка). Гетьмана, що на огні ляхи спекли. Шевч. 234. 4) — рака. Покраснѣть, сконфузясь. Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти. К. ДС. 19.
Зміст
Сучасні словники
СПЕКТИ, спечу, спечеш; мин. ч. спік, спекла, ло; наказ. сп. спечи; док., перех. і без додатка.
1. Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у печі, духовці і т. ін.). Чи вчинила [Оксана] хлібця, чи спекла — мерщій до подруг: там її ждуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 423); З останнього борошна спекла [Горпина] дві перепічки, борщу та картоплі зварила (Борис Грінченко, I, 1963, 251); — Я думала, що ті багатирі вміють добре спекти, зварить. Але мені довелось всьому вчити невістку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 288); Хазяйка спекла штук із п'ять картоплин — В жару, як колись пастухом пік у полі... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 289);
// розм. Засмажити (м'ясо, рибу і т. ін.). Мати постаралася наїдками: вона зготувала юшку з куркою.., спекла двоє курчат (Панас Мирний, IV, 1955, 144); — Якби можна, забив би я оце парочку диких гусей та засмажив на маслі.. Або підстрелити, знаєте, зайця та спекти до бурячків у сметані (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 199); — Чим же тебе й пришанувати? Хіба яєчню спекти? (Любов Яновська, I, 1959, 144); Панай спекла дуже смачну печеню з ведмежого м'яса (Микола Трублаїні, I, 1955, 275).
♦ Спекти раків (рака) див. рак 1; Як коржа, так коржа! Як спечемо, то й дамо! — уживається у відповідь на чиїсь безпідставні, набридливі домагання. Отаманша винесла на вечерю черствого хліба і вчорашньої смаженої риби... — Чи вже ж, пане отамане, в тебе не знайшлося кращої риби нам на вечерю? — спитав сердитий Микола.. — Оце! Як коржа, так коржа! Як спечемо, то й дамо! — сказав насмішкувато отаман і тими словами роздратував Миколу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 249); Як (мов, немов і т. ін.) останнє спік (спекла, спекли) — сумно кому-небудь, зажурився хтось. — Чого зітхаєш, мов останнє спекла? — знову допитується Олена.. — Хіба ок, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (Михайло Стельмах, I, 1962, 155).
2. перен., зневажл. Виготовити, створити що-небудь дуже швидко, без особливих зусиль. Я недотепний пекти оповідання як оладки або сластьони, а все ж таки буду поспішати його спекти завгодя (Панас Мирний, V, 1955, 421).
3. розм. Пошкодити шкірний покрив, слизову оболонку вогнем або чим-небудь гарячим; обпекти. Нахилився батько над сином. Обгоріла, почорніла білява головонька.. Все личенько спік огонь і очі виїв (Борис Грінченко, I, 1963, 449);
// Перегріти, дуже засмалити на сонці;
// безос. [Максим:] Геть чисто шию спекло, а Юхим зовсім язика вивалив... Буде знати, як зо мною робити!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 86);
// Пересушити, вкрити смагою, тріщинами губи (про гарячку, внутрішній жар і т. ін.);
// у сполуч. із сл. серце, душу, перен. Завдати моральних страждань, мук. Війна спекла їм серця, як чорною блискавкою, і почорніли вони за один день, обвуглились у невимовній людській скорботі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 266).
4. Знищити вогнем, спалити (зокрема про вид страти). [Покликач:] Названий Парвусом найгіршу кару зухвальством заробив — його живцем спечуть на дзиглику залізнім.. [Жерці:] Отак його! Він заробив! Спекти! (Леся Українка, II, 1951, 537).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 496.
Ілюстрації
|
