Відмінності між версіями «Заблукати»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ЗАБЛУКА́ТИ, аю, аєш, док. | |
| + | 1. Випадково зайти, потрапити куди-небудь; забрести. І в темну пущу раз я заблукав (Іван Франко, XIII, 1954, 129); Гордій почав розказувати, що зовсім випадком зайшов сюди і якби не заблукав у цей ліс, то, мабуть, і не прийшов би до неї (Борис Грінченко, II, 1963, 119); Рідко-рідко заблукає сюди і кудлатий вуйко-ведмідь покачатися в теплій травиці... (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 3). | ||
| + | 2. Збитися з правильного напрямку, втратити просторову орієнтацію; заблудити. Треба було тільки дивуватися, як така маленька істота [хлопчик] ні разу не спіткнулася, не заблукала в лісах (Юрій Яновський, II, 1954, 12); Дівча боялось заблукати в численних коридорчиках старого графського гнізда (Олесь Донченко, III, 1956, 60). | ||
| + | 3. З'явитися (про усміх, думку і т. ін.). Видко, вдоволений був [Заремба] оглядинами, бо на устах його заблукав усміх (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 471). | ||
| + | |||
| + | Інфінітив заблука́ти | ||
| + | однина множина | ||
| + | Наказовий спосіб | ||
| + | 1 особа заблука́ймо | ||
| + | 2 особа заблука́й заблука́йте | ||
| + | МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| + | 1 особа заблука́ю заблука́ємо, заблука́єм | ||
| + | 2 особа заблука́єш заблука́єте | ||
| + | 3 особа заблука́є заблука́ють | ||
| + | МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| + | чол.р. заблука́в заблука́ли | ||
| + | жін.р. заблука́ла | ||
| + | сер.р. заблука́ло | ||
| + | Активний дієприкметник | ||
| + | заблука́лий | ||
| + | Пасивний дієприкметник | ||
| + | Безособова форма | ||
| + | Дієприслівник | ||
| + | заблука́вши | ||
| + | |||
| + | Іншомовні слова | ||
| + | заблукати | ||
| + | заплутать { verb } | ||
| + | заплутаться { verb } | ||
| + | заблудиться [ заблуди́ться ] { verb } | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | |||
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | ru.wiktionary.org_2014 | ||
| + | http://sum.in.ua/s/zablukaty | ||
| + | https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 | ||
| + | https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8&dcr=0&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwixldvawsHXAhVPb5oKHaj7D2kQ_AUICigB&biw=1366&bih=637#imgrc=nk8rnbujbbliyM: | ||
| + | <gallery> | ||
| + | <gallery> | ||
| + | <gallery> | ||
| + | |||
| + | </gallery> | ||
| + | <gallery> | ||
| + | <gallery> | ||
| + | [[Файл:Https://bunyk.wordpress.com/2013/10/14/im-nebel/|міні|блук]] | ||
| + | </gallery> | ||
| + | </gallery> | ||
| + | </gallery> | ||
| + | </gallery> | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | |||
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | <noinclude> | ||
| + | |||
| + | </noinclude> | ||
| + | |||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 23:35, 15 листопада 2017
ЗАБЛУКА́ТИ, аю, аєш, док. 1. Випадково зайти, потрапити куди-небудь; забрести. І в темну пущу раз я заблукав (Іван Франко, XIII, 1954, 129); Гордій почав розказувати, що зовсім випадком зайшов сюди і якби не заблукав у цей ліс, то, мабуть, і не прийшов би до неї (Борис Грінченко, II, 1963, 119); Рідко-рідко заблукає сюди і кудлатий вуйко-ведмідь покачатися в теплій травиці... (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 3). 2. Збитися з правильного напрямку, втратити просторову орієнтацію; заблудити. Треба було тільки дивуватися, як така маленька істота [хлопчик] ні разу не спіткнулася, не заблукала в лісах (Юрій Яновський, II, 1954, 12); Дівча боялось заблукати в численних коридорчиках старого графського гнізда (Олесь Донченко, III, 1956, 60). 3. З'явитися (про усміх, думку і т. ін.). Видко, вдоволений був [Заремба] оглядинами, бо на устах його заблукав усміх (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 471).
Інфінітив заблука́ти
однина множина
Наказовий спосіб 1 особа заблука́ймо 2 особа заблука́й заблука́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа заблука́ю заблука́ємо, заблука́єм 2 особа заблука́єш заблука́єте 3 особа заблука́є заблука́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. заблука́в заблука́ли жін.р. заблука́ла сер.р. заблука́ло Активний дієприкметник заблука́лий Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник заблука́вши
Іншомовні слова заблукати заплутать { verb } заплутаться { verb } заблудиться [ заблуди́ться ] { verb }
Медіа
Див. також
Джерела та література
ru.wiktionary.org_2014 http://sum.in.ua/s/zablukaty https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8&dcr=0&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwixldvawsHXAhVPb5oKHaj7D2kQ_AUICigB&biw=1366&bih=637#imgrc=nk8rnbujbbliyM:
</gallery> </gallery> </gallery>
