Відмінності між версіями «Кужелина»
(редагування) |
|||
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | ||
+ | === Кужелина === | ||
+ | , -ни, '''''ж. ''= ''' | ||
+ | Кужіль. '''''Навинула кужелину, та й не пряла. ''Грин. III. 325. | ||
+ | |||
[[Категорія:Ку]] | [[Категорія:Ку]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
− | [[Категорія:Слова 2017 року]] | + | [[Категорія:Слова 2017 року]]<br /> |
− | КУ́ЖІЛЬ, желя, чол., | + | ==Сучасні словники== |
− | + | КУ́ЖІЛЬ | |
+ | , желя, чол., | ||
− | |||
− | + | 1. Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Павло Чубинський, V, 1874, 76); А в зимі, то мами прядуть кужіль та й співають свої дівоцькі співанки (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата з пухнастими кужелями(Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 129); * Образно. Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій на соші [шосе]... (Терень Масенко, Степ, 1938, 53).<br /> | |
− | + | 2.Те саме, що кужівка, кужілка. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Тарас Шевченко, II, 1953, 316).<br /> | |
+ | |||
+ | === КУЖІ́ВКА[КУЖІ́ЛКА] === | ||
+ | (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.<br /> | ||
+ | Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном,кужівкою(Словник Б. Грінченка); <br /> | ||
+ | Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці(Леся Українка)<br /> | ||
* називний куже́лина куже́лини<br /> | * називний куже́лина куже́лини<br /> | ||
Рядок 25: | Рядок 34: | ||
* кличний куже́лино куже́лини | * кличний куже́лино куже́лини | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | <noinclude> | ||
+ | |||
+ | </noinclude> | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | <noinclude> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | </noinclude> | ||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | <noinclude> | ||
+ | |||
+ | </noinclude> | ||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | <noinclude> | ||
+ | |||
+ | </noinclude> |
Поточна версія на 21:42, 14 листопада 2017
Зміст
Кужелина
, -ни, ж. =
Кужіль. Навинула кужелину, та й не пряла. Грин. III. 325.
Сучасні словники
КУ́ЖІЛЬ , желя, чол.,
1. Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Павло Чубинський, V, 1874, 76); А в зимі, то мами прядуть кужіль та й співають свої дівоцькі співанки (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата з пухнастими кужелями(Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 129); * Образно. Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій на соші [шосе]... (Терень Масенко, Степ, 1938, 53).
2.Те саме, що кужівка, кужілка. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Тарас Шевченко, II, 1953, 316).
КУЖІ́ВКА[КУЖІ́ЛКА]
(кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.
Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном,кужівкою(Словник Б. Грінченка);
Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці(Леся Українка)
- називний куже́лина куже́лини
- родовий куже́лини куже́лин
- давальний куже́лині куже́линам
- знахідний куже́лину куже́лини
- орудний куже́линою куже́линами
- місцевий на/у куже́лині на/у куже́линах
- кличний куже́лино куже́лини