Відмінності між версіями «Купляти»
(→Ілюстрації) |
|||
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | '''КУПЛЯТИ''', куплю, купиш; мн. куплять; док., перех. | |
+ | |||
+ | 1. Придбавати за гроші. Ще в школі, Таки в учителя-дяка Гарненько вкради п'ятака —.. та й куплю Паперу аркуш (Тарас Шевченко, II, 1953, 45); Ранком, як він ішов у Бориню купувати коня, то мороз пощипував за обличчя і вітер гнав поземку (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 12). | ||
+ | |||
+ | ♦ Витрішки купувати див. витрішки; Кота в мішку купувати див. кіт. | ||
+ | |||
+ | 2. перен., розм. Привертати на свій бік підкупом, хабарем; підкуповувати. Скарбів тих нема, щоб купить нас могли, А смертю лякати нас годі! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 225); Воєвода ж не мріяв, лиш грошима повіяв — І зумів твоє серце купити (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 34); | ||
+ | |||
+ | // Викликати прихильність якими-небудь діями тощо. [Євгенія:] Я була більше бійцем, ніж жінкою... Ось чому я так боялася, щоб він не пішов до Любовицької... Вона могла б купити його ласкою... (Іван Кочерга, II, 1956, 408). | ||
+ | |||
+ | 3. перен., фам. Обдурювати. — Хочеться випити, а тут нема доброго товариша. Ось і гроші.. Ходімо. — Купуєш?.. — Та як же інакше? — запевняю його. Але в ту ж мить відкривається мені глибший зміст його запитання, цебто: дуриш? (Іван Микитенко, II, 1957, 69); Кузьма Осадчий заперечливо крутить головою, розпливається над мискою в усмішці: — Ви мене, дядьку бригадире, на цьому не купите (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 271). | ||
+ | |||
+ | ♦ За що купив, за те й продав, фам. — розповідаю те, що почув. І лише слухаючи Дригожилу, що, повернувшись до барака, розповідав, як рознесло перегатки й затопило на дні якогось вченого, Канушевич не стерпів. — Брехня усе це, — відрубав різко. — За що купив, за те й продав, — зауважив Дригожила (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 162); Такий, що купить і продасть — про підлу, підступну людину. — Ти думаєш, Чіпко, що справді у всіх такі думки? Їй-богу, ні! Лушня такий чоловік, що купить і продасть (Панас Мирний, II, 1954, 253). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 405. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kupuvati.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kupuvati2.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
Рядок 18: | Рядок 32: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/Kupljaty | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 10:33, 27 листопада 2017
Купля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Покупать. Що ти, мій Степане, там будеш куплять? Чуб. V. 635. От вони пішли в містечко і почали все куплять. Рудч. Ск. І. 200.
Зміст
Сучасні словники
КУПЛЯТИ, куплю, купиш; мн. куплять; док., перех.
1. Придбавати за гроші. Ще в школі, Таки в учителя-дяка Гарненько вкради п'ятака —.. та й куплю Паперу аркуш (Тарас Шевченко, II, 1953, 45); Ранком, як він ішов у Бориню купувати коня, то мороз пощипував за обличчя і вітер гнав поземку (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 12).
♦ Витрішки купувати див. витрішки; Кота в мішку купувати див. кіт.
2. перен., розм. Привертати на свій бік підкупом, хабарем; підкуповувати. Скарбів тих нема, щоб купить нас могли, А смертю лякати нас годі! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 225); Воєвода ж не мріяв, лиш грошима повіяв — І зумів твоє серце купити (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 34);
// Викликати прихильність якими-небудь діями тощо. [Євгенія:] Я була більше бійцем, ніж жінкою... Ось чому я так боялася, щоб він не пішов до Любовицької... Вона могла б купити його ласкою... (Іван Кочерга, II, 1956, 408).
3. перен., фам. Обдурювати. — Хочеться випити, а тут нема доброго товариша. Ось і гроші.. Ходімо. — Купуєш?.. — Та як же інакше? — запевняю його. Але в ту ж мить відкривається мені глибший зміст його запитання, цебто: дуриш? (Іван Микитенко, II, 1957, 69); Кузьма Осадчий заперечливо крутить головою, розпливається над мискою в усмішці: — Ви мене, дядьку бригадире, на цьому не купите (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 271).
♦ За що купив, за те й продав, фам. — розповідаю те, що почув. І лише слухаючи Дригожилу, що, повернувшись до барака, розповідав, як рознесло перегатки й затопило на дні якогось вченого, Канушевич не стерпів. — Брехня усе це, — відрубав різко. — За що купив, за те й продав, — зауважив Дригожила (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 162); Такий, що купить і продасть — про підлу, підступну людину. — Ти думаєш, Чіпко, що справді у всіх такі думки? Їй-богу, ні! Лушня такий чоловік, що купить і продасть (Панас Мирний, II, 1954, 253).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 405.