Відмінності між версіями «Жорілка»

Поточна версія на 01:14, 13 листопада 2017

Жорілка, -ки, ж. Кружокъ изъ сплетенной лозы, служащій ошейникомъ для телятъ, а также связью на воротахъ. Пора теля узять на жорілку. Сосн. у.

Сучасні словники

НАШИ́ЙНИК, а, чол.

1. Ремінець або металеве кільце з застібкою, що надівається на шию тварини. Схопивши за нашийник сірого пса, він відтяг його від парубка... (Олесь Донченко, III, 1956, 52); — Ну, ходімо вже, — і потягла [дівчина] телятко за нашийник (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 310); * У порівняннях. Твердий комірець давив, муляв горло, як вузький нашийник (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 280).

2. У дишельній упряжі без хомута — широкий ремінь, один кінець якого надівається на шию коня, а другий закріплюється на передньому кінці дишла. За одним махом зробив [Панталаха] порядок: повідпинав нашийники від дишля (Іван Франко, II, 1950, 240).

Ілюстрації

x140px

Медіа

Іншими мовами

англійською: collar

німецькою: der Halsband

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 240.