Відмінності між версіями «Дочка»
(Створена сторінка: '''Дочка, -ки, '''''ж. ''Дочь. ''І появив він ''(Адам) ''сини і дочки. ''К. Св. П. І кн. М. V. 4. ''Вона князь...) |
|||
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | ||
− | [[Категорія: | + | Інформація з сайту вікіпедії:https://uk.wikipedia.org/wiki/Дочка |
+ | Дочка́[1], розм. до́нька[2] — дівчина/жінка стосовно до своїх батьків; дитина жіночої статі. | ||
+ | Українське «дочка» походить через дав.-рус. дъчи (род. відм. дъчере) від прасл. *dъkti (род. відм. *dъktere). Слов'янські слова зі значенням «дочка» є споріднені з лит. dukra, нім. Tochter, нід. dochter, дан. datter, швед. dotter, англ. daughter, тадж. духтари, перс. دختر, «духтар». Праіндоєвропейську форму реконструюють як *dhughəter; можливо, воно пов'язане з коренем *dheugh («доїти») — тобто, «та, що доїть» (пор. дав.-інд. duhita — «дочка» і duh — «доїти»), але питання залишається остаточно не з'ясованим[3]. | ||
+ | |||
+ | У давньоруській мові дъчи (як і праслов'янське *dъkti) відмінювалося аналогічно мати (*mati): дъчи, дъчере, дъчери, дъчерь, дъчерью, дъчере, називний відмінок множини дъчери тощо. Українська форма з прикінцевим «-ка» виникла як зменшена до дъчи (*дъчка), і стала відмінюватися як іменник І відміни. Так само змінилася форма слова і парадигма відмінювання в польській мові: праслов. *dъkti > ст.-пол. cora > ст.-пол. córa > córa + -ka > пол. córka. | ||
+ | |||
+ | Варіант «донька» з'явився внаслідок сприйняття кореневого «-ч» як зменшувального суфікса із заміною його на інший зменшувальний суфікс «-н». | ||
+ | |||
+ | Доданням приставки *pa- до *dъkti утворене слово, що позначає нерідну дочку — «падчерка» («падчірка»). | ||
+ | |||
+ | Зменшено-пестливі форми — «донька», «доця», «донечка», «дочечка». | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дочка1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Papa-i-dochka15062021.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дочка3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дочка4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 04:08, 12 листопада 2021
Інформація з сайту вікіпедії:https://uk.wikipedia.org/wiki/Дочка Дочка́[1], розм. до́нька[2] — дівчина/жінка стосовно до своїх батьків; дитина жіночої статі. Українське «дочка» походить через дав.-рус. дъчи (род. відм. дъчере) від прасл. *dъkti (род. відм. *dъktere). Слов'янські слова зі значенням «дочка» є споріднені з лит. dukra, нім. Tochter, нід. dochter, дан. datter, швед. dotter, англ. daughter, тадж. духтари, перс. دختر, «духтар». Праіндоєвропейську форму реконструюють як *dhughəter; можливо, воно пов'язане з коренем *dheugh («доїти») — тобто, «та, що доїть» (пор. дав.-інд. duhita — «дочка» і duh — «доїти»), але питання залишається остаточно не з'ясованим[3].
У давньоруській мові дъчи (як і праслов'янське *dъkti) відмінювалося аналогічно мати (*mati): дъчи, дъчере, дъчери, дъчерь, дъчерью, дъчере, називний відмінок множини дъчери тощо. Українська форма з прикінцевим «-ка» виникла як зменшена до дъчи (*дъчка), і стала відмінюватися як іменник І відміни. Так само змінилася форма слова і парадигма відмінювання в польській мові: праслов. *dъkti > ст.-пол. cora > ст.-пол. córa > córa + -ka > пол. córka.
Варіант «донька» з'явився внаслідок сприйняття кореневого «-ч» як зменшувального суфікса із заміною його на інший зменшувальний суфікс «-н».
Доданням приставки *pa- до *dъkti утворене слово, що позначає нерідну дочку — «падчерка» («падчірка»).
Зменшено-пестливі форми — «донька», «доця», «донечка», «дочечка».