Відмінності між версіями «Пхнути»
(→Джерела та література) |
(→Сучасні словники) |
||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | ПХНУТИ, пхну, пхнеш, док., перех. Однокр. до пхати. Пхнув вікно я: гість північний, Крук днедавній, крук одвічний, З-за віконниці еліта (Павло Грабовський, I, 1959, 462); Батько, побитий, скривавлений, підвівся, стогнучи, на ноги. Його пхнули в спину, то він поточивсь (Андрій Головко, I, 1957, 98); Мати мерщій пхнула її у кімнату і стала її убирати у нову плахту (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 55); Якусь хвилину вони, сопучи, водилися на руках, маючи намір один одного перехитрити і пхнути в Дунай (Олесь Гончар, III, 1959, 287); Недоля зла тебе в страшну безодню пхнула (Володимир Самійленко, I, 1958, 57); Демид сам був дома, як хлопець пхнув йому в руки конверт і одним скоком уже вибіг з сіней (Борис Грінченко, II, 1963, 34). | + | '''ПХНУТИ''', пхну, пхнеш, док., перех. Однокр. до пхати. Пхнув вікно я: гість північний, Крук днедавній, крук одвічний, З-за віконниці еліта (Павло Грабовський, I, 1959, 462); Батько, побитий, скривавлений, підвівся, стогнучи, на ноги. Його пхнули в спину, то він поточивсь (Андрій Головко, I, 1957, 98); Мати мерщій пхнула її у кімнату і стала її убирати у нову плахту (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 55); Якусь хвилину вони, сопучи, водилися на руках, маючи намір один одного перехитрити і пхнути в Дунай (Олесь Гончар, III, 1959, 287); Недоля зла тебе в страшну безодню пхнула (Володимир Самійленко, I, 1958, 57); Демид сам був дома, як хлопець пхнув йому в руки конверт і одним скоком уже вибіг з сіней (Борис Грінченко, II, 1963, 34). |
+ | ''Словник української мови: в 11 томах'' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Рядок 23: | Рядок 24: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 16:06, 23 листопада 2017
Пхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Пихнуть. Того пхне рукою, а другого тикне ціпком. Стор. МПр. 163.
Зміст
Сучасні словники
ПХНУТИ, пхну, пхнеш, док., перех. Однокр. до пхати. Пхнув вікно я: гість північний, Крук днедавній, крук одвічний, З-за віконниці еліта (Павло Грабовський, I, 1959, 462); Батько, побитий, скривавлений, підвівся, стогнучи, на ноги. Його пхнули в спину, то він поточивсь (Андрій Головко, I, 1957, 98); Мати мерщій пхнула її у кімнату і стала її убирати у нову плахту (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 55); Якусь хвилину вони, сопучи, водилися на руках, маючи намір один одного перехитрити і пхнути в Дунай (Олесь Гончар, III, 1959, 287); Недоля зла тебе в страшну безодню пхнула (Володимир Самійленко, I, 1958, 57); Демид сам був дома, як хлопець пхнув йому в руки конверт і одним скоком уже вибіг з сіней (Борис Грінченко, II, 1963, 34). Словник української мови: в 11 томах