Відмінності між версіями «Бгайниця»
| (не показані 11 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Бгайниця, -ці,''' ''ж.'' Женщина, дѣлающая изъ тѣста свадебные хлѣбы. МУЕ. І. 116. (Полт.). См. '''[[Бгати]].''' | '''Бгайниця, -ці,''' ''ж.'' Женщина, дѣлающая изъ тѣста свадебные хлѣбы. МУЕ. І. 116. (Полт.). См. '''[[Бгати]].''' | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Бг]] | [[Категорія:Бг]] | ||
| − | + | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | БГАЙНИЦЯ, -і, ж. Жінка, яка готує з тіста весільний хліб, пиріг, коровай.Коровайниця | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | + | Бгання короваю — один із найпоширеніших весільних обрядів, який символізував освячення громадою новоствореної родини. Українці пекли багато видів весільного хліба: коровай, дивень, лежень, полюбовники, шишки, гуски, калачики, кожен з яких виконував специфічну обрядову функцію. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | Головним весільним хлібом був коровай, який виготовлявся з дотриманням певного сценарію. Бгали його у п'ятницю або суботу в домі молодої (у східних районах), у родичів (Поділля та Волинь) або ж в обох молодих. Нерідко у цьому ритуалі брали участь родичі з обох боків, символізуючи поріднення сімей. | |
| − | + | Бгали коровай спеціально запрошені заміжні жінки, які приносили з собою борошно, яйця та сало. Весь процес Б. к. обставлявся ритуальними та магічними діями. Вважалося доброю ознакою, коли коровайниць була непарна кількість (найкраще сім). В деяких районах запрошували парне число жінок: щоб молоді увесь вік прожили в парі. При цьому коровайниці повинні були перебувати у першому шлюбі і жити в злагоді. | |
| + | Спільність дій під час бгання короваю мала символізувати єдність майбутньої сім'ї. Для цього коровайниць зв'язували рушником і вони мусили все робити разом: місити тісто, виліплювати оздобу, обмивати руки. Існувало повір'я, що вдало спечений коровай принесе молодим щастя, тріснутий віщує розлучення, а покручений — злу долю. Тому коровайниці «улещували» коровай приказками та піснями. | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|oHNN0OMbD4E }} | ||
| + | {{#ev:youtube|Oa40RCsYZ0M }} | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | http://sum.in.ua/s/korovajnycja | |
| − | = | + | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F |
| − | + | https://slova.com.ua/word/%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2020 року]] |
Поточна версія на 10:04, 20 жовтня 2020
Бгайниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая изъ тѣста свадебные хлѣбы. МУЕ. І. 116. (Полт.). См. Бгати.
Сучасні словники
БГАЙНИЦЯ, -і, ж. Жінка, яка готує з тіста весільний хліб, пиріг, коровай.Коровайниця Тлумачення слова у сучасних словниках Бгання короваю — один із найпоширеніших весільних обрядів, який символізував освячення громадою новоствореної родини. Українці пекли багато видів весільного хліба: коровай, дивень, лежень, полюбовники, шишки, гуски, калачики, кожен з яких виконував специфічну обрядову функцію.
Головним весільним хлібом був коровай, який виготовлявся з дотриманням певного сценарію. Бгали його у п'ятницю або суботу в домі молодої (у східних районах), у родичів (Поділля та Волинь) або ж в обох молодих. Нерідко у цьому ритуалі брали участь родичі з обох боків, символізуючи поріднення сімей.
Бгали коровай спеціально запрошені заміжні жінки, які приносили з собою борошно, яйця та сало. Весь процес Б. к. обставлявся ритуальними та магічними діями. Вважалося доброю ознакою, коли коровайниць була непарна кількість (найкраще сім). В деяких районах запрошували парне число жінок: щоб молоді увесь вік прожили в парі. При цьому коровайниці повинні були перебувати у першому шлюбі і жити в злагоді.
Спільність дій під час бгання короваю мала символізувати єдність майбутньої сім'ї. Для цього коровайниць зв'язували рушником і вони мусили все робити разом: місити тісто, виліплювати оздобу, обмивати руки. Існувало повір'я, що вдало спечений коровай принесе молодим щастя, тріснутий віщує розлучення, а покручений — злу долю. Тому коровайниці «улещували» коровай приказками та піснями.
Медіа
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/korovajnycja https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F https://slova.com.ua/word/%D0%B1%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F
