Відмінності між версіями «Мизинчик»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
 
Рядок 28: Рядок 28:
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 15:39, 21 листопада 2017

Мизи́нчик, -ка, м. Ум. отъ мизи́нець.

Сучасні словники

МІЗИ́НЕЦЬ, нця, ч.

1. П’ятий, найкоротший палець на руці або нозі. Ватя поодставляла мізинці. Малесенькі мізинці стирчали, золоті персні з камінцями блищали (Н.-Лев., IV, 1956, 118); Говорячи, Слинько витягував руку, а другою, широко розмахуючись, відкладав на першій пальці, починаючи з мізинця… (Шовк., Інженери, 1956, 62).

Інше значення

1. мізи́нець — дуже малий. У Чорному морі мешкала рибка піщанка — маленька, з мізинець у довжину, тоненька, срібляста стрічечка (Наука.., 11, 1964, 17); Мізи́нця [чийого] не ва́ртий — недостойний кого-небудь, нікчемний у порівнянні з іншим. — Хіба вона [Нюра] варта Ясногорської? Мізинця не варта… Ми з вогню не вилазимо, а Нюра наша більше за кавалерами бігає… (Гончар, III, 1959, 329); На мізи́нець — мала доля, частина чого-небудь. Та надивився і наслухався вже стільки, що інший сотню років проживе, а й на мізинець мого не побаче (Логв., Давні рани, 1961, 78).

2. розм. Найменша дитина в сім’ї. Соломон, його мізинець, Був найрозумніший

Ілюстрації

Мизинець1.jpg Мизинець2.jpg Мизинец3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література