Відмінності між версіями «Оцет»
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 16:23, 21 листопада 2017
О́цет, о́цту, м. Уксусъ. (Канев. у.). Несе щукурибу з оцтом. КС. 1882. V. 362. Насміхались воїни, подаючи йому оцет. Єв. Л. XXIII. 36. Піднести з оцтом фиги. Котл. Ен. III. 17.
Сучасні словники
О́цет (від праслов. *ocьtъ < лат. acetum) — 4 — 12 % розчин оцтової кислоти у воді. Оцтова кислота виробляється шляхом бродіння з етанолу за допомогою оцтовокислих бактерій. Відповідно, оцет можна отримувати шляхом бродіння із вина (бактерії Bacterium xylinoides), пива (бактерії Bacterium rancens і Bacterium acetoum), горілки, злаків, цукрового буряка, плодових соків тощо. До розвитку синтетичної хімії у 20-му сторіччі оцет виготовляли ферментацією вина. Для харчових потреб вживається понад 5000 років. В Україні поширений дешевий оцет, який виробляють з синтетичної оцтової кислоти. В країнах Західної Європи в кулінарії надають перевагу натуральному винному — виготовленому з червоного чи білого винограду. У разі отруєння оцтом необхідно провести промивання шлунка 2 % розчином питної соди.