Відмінності між версіями «Здрібніти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dribno.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 13:38, 21 листопада 2017
Здрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Измельчать. Аф. 452.
Зміст
Сучасні словники
ЗДРІБНІТИ, ію, ієш. док.
1. Стати дрібним за розміром, обсягом. Звернувся [Івоніка] врешті на широкий гостинець і пішов. За якийсь час здрібнів здалека, мов чорна точка, і згубився (Ольга Кобилянська, II, 1956, 108); Він [трояндовий кущ].. дуже розрісся, здичавів, і троянди на ньому здрібніли (Олесь Донченко, IV, 1957, 218).
2. перен. Зробитися незначним, утратити важливість, внутрішню значимість, глибину. Всі нещастя, злигодні, знущання, яких зазнавалося од ворогів досі, ізблякли й здрібніли, відсунулися геть (Юрій Яновський, Мир, 1956, 134).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 550.
Ілюстрації
|
