Відмінності між версіями «Досада»
(Доповнення значень) |
м |
||
| (не показані 10 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Бориса Грінченка== | ||
'''Досада, -ди, '''''ж. ''Непріятность, досада. ''Чужа хата велика досада. ''Ном. № 9626. ''Досада скребе, як кішка лапою. ''Ном. № 3665. Ум. '''Досадонька. '''Чуб. V. 448. | '''Досада, -ди, '''''ж. ''Непріятность, досада. ''Чужа хата велика досада. ''Ном. № 9626. ''Досада скребе, як кішка лапою. ''Ном. № 3665. Ум. '''Досадонька. '''Чуб. V. 448. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| − | [http://sum.in.ua/s/ | + | ===[http://sum.in.ua/s/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
| + | Досада, -ди | ||
| + | |||
| + | 1. Почуття незадоволення, гіркоти, викликане чим-небудь. Івась помітив материну досаду і більше не допитувався (Панас Мирний, I, 1954, 241); Гребенюк з виразом досади і розчарування махнув рукою (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 57). | ||
| + | ''♦ Зганяти (зігнати) досаду див. зганяти.'' | ||
| + | |||
| + | 2. у знач. присудк. сл., перев. із займ такий, який і т. ін., розм. Те саме, що досадно 2. — Пиши про все.. Я все хочу знати, а така досада, що нічого не знаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 327); [Таня:] Така досада — зіпсувався телефон (Вадим Собко, За др. фронтом, 1949, 52). | ||
1. Почуття незадоволення, гіркоти, викликане чим-небудь. Івась помітив материну досаду і більше не допитувався (Панас Мирний, I, 1954, 241); Гребенюк з виразом досади і розчарування махнув рукою (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 57). | 1. Почуття незадоволення, гіркоти, викликане чим-небудь. Івась помітив материну досаду і більше не допитувався (Панас Мирний, I, 1954, 241); Гребенюк з виразом досади і розчарування махнув рукою (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 57). | ||
| Рядок 8: | Рядок 16: | ||
2. у знач. присудк. сл., перев. із займ такий, який і т. ін., розм. Те саме, що досадно 2. — Пиши про все.. Я все хочу знати, а така досада, що нічого не знаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 327); [Таня:] Така досада — зіпсувався телефон (Вадим Собко, За др. фронтом, 1949, 52). | 2. у знач. присудк. сл., перев. із займ такий, який і т. ін., розм. Те саме, що досадно 2. — Пиши про все.. Я все хочу знати, а така досада, що нічого не знаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 327); [Таня:] Така досада — зіпсувався телефон (Вадим Собко, За др. фронтом, 1949, 52). | ||
| + | |||
| + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Словники України on-line]=== | ||
| + | |||
| + | доса́да – іменник жіночого роду | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dd503432d2a3b0ee08a9bb963bb421bb.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1534.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5754.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1489726083183382130.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|c7sX4bRAZpI}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [http://slovopedia.org.ua/49/53396/357337.html Що таке досада] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Словники України on-line] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | |||
| + | </noinclude> | ||
| + | |||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 19:35, 26 листопада 2017
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Досада, -ди, ж. Непріятность, досада. Чужа хата велика досада. Ном. № 9626. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3665. Ум. Досадонька. Чуб. V. 448.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Досада, -ди
1. Почуття незадоволення, гіркоти, викликане чим-небудь. Івась помітив материну досаду і більше не допитувався (Панас Мирний, I, 1954, 241); Гребенюк з виразом досади і розчарування махнув рукою (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 57). ♦ Зганяти (зігнати) досаду див. зганяти.
2. у знач. присудк. сл., перев. із займ такий, який і т. ін., розм. Те саме, що досадно 2. — Пиши про все.. Я все хочу знати, а така досада, що нічого не знаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 327); [Таня:] Така досада — зіпсувався телефон (Вадим Собко, За др. фронтом, 1949, 52).
1. Почуття незадоволення, гіркоти, викликане чим-небудь. Івась помітив материну досаду і більше не допитувався (Панас Мирний, I, 1954, 241); Гребенюк з виразом досади і розчарування махнув рукою (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 57).
♦ Зганяти (зігнати) досаду.
2. у знач. присудк. сл., перев. із займ такий, який і т. ін., розм. Те саме, що досадно 2. — Пиши про все.. Я все хочу знати, а така досада, що нічого не знаю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 327); [Таня:] Така досада — зіпсувався телефон (Вадим Собко, За др. фронтом, 1949, 52).
Словники України on-line
доса́да – іменник жіночого роду
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
