Відмінності між версіями «Гадра»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
 
(не показані 6 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 24: Рядок 24:
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
  
==Зовнішні посилання==
+
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  
[[Категорія:Ба]]
+
Пропп В. Я. Исторические корни волшебной сказки./ В. Я. Пропп — Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. — 364 c.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
+
 
 +
Історія української літератури. Михайло Грушевський
 +
 
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 10:18, 21 листопада 2017

Гадра, -ри, ж. Баба-яга, сварливая баба. Вх. Зн. 9.

Сучасні словники

Ба́ба-Яга́ — міфологічний образ, широко поширений в слов'янському фольклорі. Передусім Баба-Яга фігурує в казках, але також зустрічається в билинах, дитячих іграх. Традиційним зображенням є стара страшна жінка, атрибутами якої є хатка на курячих ніжках і ступа.

Інші значення

«Баба-яга», «яга» — позначення злої, сварливої жінки[8][14]. «Потім і Турна навістила Пресуча, лютая яга; І із сього князька зробила Енею лишнього врага» — читаємо ми в «Енеїді» І. П. Котляревського[

Ілюстрації

Jaga1.jpg Jaga2.jpg Jaga3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.

Пропп В. Я. Исторические корни волшебной сказки./ В. Я. Пропп — Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. — 364 c.

Історія української літератури. Михайло Грушевський